Програма курсу


ТЕМА 1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ МЕДІЄВІСТИКИ

Обсяг поняття «українська література» в Х-ХVIII ст. Самоназви українського народу та його держави: Скифія, Сарматія, Роксоланія, Русь, Рóсія, Мала Росія, Україна. Книжні мови: грецька, церковнослов’янська («слов’яноруська»), книжна українська («руська», «проста»), латинська, польська, російська. 
Періодизація літературного процесу. Поняття епохи й періоду. Методологічні засади періодизації. Стиль твору і стиль епохи. Жанри та їхня еволюція. Жанрово-стильова система. 
Міжнародний контекст української літератури. Цивілізації європейського Сходу і Заходу в стосунках між ними. Візантія (Східна Римська імперія) та візантійське коло національних культур. Місія святих Кирила і Мефодія як чинник залучення слов’янських народів до візантійської цивілізації. Кирило-мефодіївські чинники виникнення середньовічної української книжності. Феномен церковнослов’янської мови. Закарпаття й Надсяння в полі діяльності моравських місіонерів.
Україна в складі Польсько-Литовської держави. Цивілізаційна позиція України «між Сходом і Заходом». 
Церковні виміри побутування літературного твору. Візантійський обряд і використовувані в ньому книги (Євангеліє, Апостол, Псалтир, Часослов, Служебник, Октоїх, Мінея, Постова і Квітна Тріоді). Незмінні та змінні частини богослужіння. Гімнографічна поезія. Проповідництво. 
Навчально-педагогічні виміри побутування літературного твору. Часослов і Псалтир як навчальні книги. Дяківська (парафіяльна) і монастирська школи.
Суспільні виміри побутування літературного твору. Законодавчі книги (Руська Правда, Литовський статут). Літописи. Суспільні функції української літератури після втрати національної державності. 
Епістолярний вимір міжлюдської комунікації. Послання. 

Рекомендовані джерела
Малий церковно-слов’янсько-українсько-англійський словник / Уклали о. Дамаскин Попович, о. Корнилій Пасічний. – Рим, 1962. – 115 с. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/slovniki-dovidniki/6763-maliy-tserkovo-slov-yansko-ukrayinsko-angliyskiy-slovnik/(Дата звернення: 08.07.2014).

Мейендорф Иоанн, протопресв. Литургия, или Введение в духовность Византии. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://krotov.info/library/13_m/ey/yendorf_012.htm  (Дата звернення: 08.07.2014).
Мень Александр, прот. Таинство, слово, образ. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://alexandrmen.ru/books/tso/tso.html (Дата звернення: 08.07.2014).
Німчук В.В. Літературні мови Київської Русі: Розділ 2 «Історії української культури». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://litopys.org.ua/istkult/ikult02.htm (Дата звернення: 08.07.2014).
Шевченко Ігор. Україна між Сходом і Заходом: Нариси з історії культури до початку XVIII століття: Пер. з англ. Марії Габлевич. – Львів: Ін-т Історії Церкви ЛБА, 2001. – хх; 250 с. Електронна версія: http://litopys.org.ua/ishevch/ishev.htm 
Яковенко Н. Вибір імені versus вибір шляху (назви української території між кінцем XVI — кінцем XVII ст.) // Міжкультірний діалог. Т. 1: Ідентичність. — К.: Дух і літера, 2009. — С. 57-95. Електронна версія: http://litopys.org.ua/rizne/yak_nazva.htm 

ТЕМА 2. УКРАЇНСЬКЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (КІНЕЦЬ X – СЕРЕДИНА XV СТ.)

Середньовічна Україна в орбіті візантійської цивілізації. Політичні й військові стосунки Київської Русі з Візантією (походи Аскольда і Дира, князів Олега, Святослава). Дипломатичні угоди, включені до Повісті временних літ. 
Церковні канали культурних контактів Русі з Візантією. Проблема «Аскольдового хрещення». Запровадження християнства 988 р. за князя Володимира Великого. Київська митрополія в складі Константинопольського патріархату. Софійський кафедральний собор Києва як загальноруський центр книжної культури. 
Посередницька роль Візантії в знайомстві Русі з духовною традицією християнства. Константинополь – символ тяглості греко-римських традицій. 
Біблія як «великий код» літератури Середньовіччя. Склад і жанровий характер Біблії. Старий і Новий Завіт. Септуагінта. Історія тексту Біблії та його засвоєння в Україні. Особливості функціонування біблійних текстів в епоху Середньовіччя. Чотириєвангеліє та апракосне Євангеліє. Псалтир. 
Періодизація епохи Середньовіччя
1. Раннє Середньовіччя (до кінця Х ст.)
Сучасні уявлення про міфопоетичну культуру східних слов’ян. Фольклорні матеріали в середньовічній українській літературі.
Дописемне ораторське мистецтво Русі, його зв’язок із суспільним життям. Тексти угод Русі з Візантією, зафіксовані в літописі (912, 945 рр.). «Руська правда». 
Руська книжна мова як наслідок інтеграції українських говорів. Проблема докириличної писемності Русі. 
2. Зріле Середньовіччя (ХІ – ХІІ ст.)
Писемний текст і форми його побутування в княжій державі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Скрипторії і школи. Осередки книжної культури: митрополича резиденція (Софійський собор у Києві), кафедральні собори, монастирі (Києво-Печерський, Видубицький, Зарубський). Проповідництво. Рецитування тексту в обрядових умовах (житія святих, патерики). 
Монументальний стиль, його відношення до романського стилю. Риси монументального стилю: естетизація величного, переважний інтерес до історії, панорамність зору, етикетність, простота стилістики, лаконізм, заперечення художньої вигадки. 
Система жанрів, її залежність від візантійських традицій і стосунки з фольклорними жанрами. Функціональні засади утворення жанрів. 
Літературні збірники; їхні типи (Торжественник, Златоструй, Златоуст). 
3. Пізнє Середньовіччя (ХІІІ – середина XV ст.)
Образ «золотої осені Середньовіччя» в працях Йоханна Гьойзінґи. Суспільна криза та її відображення в мистецтві. Катастрофа княжого Києва та перенесення на захід центру державного й культурного життя Русі.
Русь і Степ. Навала ординців і зміна характеру міжнародних стосунків руської культури. Золота Орда та її вплив на Русь. Напрямки інтеґрування руської культури в загальноєвропейський контекст. Культурна політика Польського королівства та Великого князівства Литовського. Кревська унія (1385). 
Флорентійська унія (1439) і поділ Київської митрополії. Падіння Константинополя (1453) як завершення епохи Середньовіччя. «Другий південнослов’янський вплив». 
Орнаментальний стиль, його відношення до ґотичного стилю, його джерела і художня самобутність. Риси орнаментального стилю: співвіднесення реальної історії із символічною біблійною історією; погляд на факти, події, постаті і світ в цілому як місце здійснення провіденційного Божого задуму; алегоризм; притчевий характер оповідок, у яких закодовано моральний смисл, християнську настанову; активне використання символіки у різноманітних літературних текстах 
Рекомендовані джерела
Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К. : Наук. думка, 1988. – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://yadi.sk/d/sRVvusW06-i6C  (Дата звернення: 10.07.2014).
Пиккио Рикардо. История древнерусской литературы / Пер. с итал. М. : Кругъ, 2002. – 352 с. – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.twirpx.com/file/336361/ (Дата звернення: 10.07.2014).
Фрай Нортроп. Великий код: Біблія і література / Пер. з англ. Ірини Старовойт. – К.: Літопис, 2010. – 362 с. – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Frye_Northrop/Velykyi_kod_Bibliia_i_literatura   (Дата звернення: 10.07.2014).
Чижевський Дмитро. . Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Нью-Йорк, 1956. — 511 с. Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://litopys.org.ua/chyzh/chy.htm  (Дата звернення: 10.07.2014).
Чижевський Дмитро. Культурно-історичні епохи. – [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/846-chizhevskiy-d-kulturno-istorichni-epohi/   (Дата звернення: 10.07.2014).

ТЕМА 3. ВІЗАНТІЙСЬКА СПАДЩИНА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ 

Богослужбова поезія (гімнографія), її жанри: тропарі, кондаки, канони, стихири. Літургія, її структура, символічна мова, синтез мистецтв у чині літургії. Літургії Іоана Золотоустого, Василія Великого, Григорія Двоєслова. Євхаристійний канон; змінні й незмінювані частини літургії. Місце проповіді в структурі літургії.
Добове коло богослужінь. Канони. Акафіст, його структура, художня мова, ритмічна модель. Акафіст до Пресвятої Богородиці. 
Патристика як синтез культурних традицій греко-римської античності й християнства. Олександрійська та Антіохійська богословські школи. Каппадокійський гурток (Василій Великий, Григорій Богослов, Григорій Нісський). Проповідництво. Іоан Золотоустий як проповідник. Аскетичні твори Єфрема Сирина, Іоана Синайського, Феодора Студита. Патерики. «Лавсаїк» Палладія Єленопольського, «Луг духовний» («Лимонар») Іоана Мосха. 
Житія святих. Маріологічні твори (синаксари на свята, розповіді про чуда Пресвятої Богородиці, про богородичні ікони). Мартирії і мартирологи. Сюжети про вмч. Юрія Переможця, вмч. Димитрія Солунського, вмц. Варвару, вмц. Катерину. «Житіє прп. Антонія Єгипетського» свт. Афанасія Олександрійського і розвиток монаших житій. Святительські житія (свт. Миколая Мир-Лікійського). Збірники житій (синаксари – прологи, Четьї Мінеї). Симеон Метафраст. 
Хронографи. Твори Йосифа Флавія. «Церковна історія» Євсевія Памфила. «Хроніка» Іоана Малали. «Хроніка» Георгія Амартола. 
«Шестодневи» й екзегетичні твори. «Шестоднев» свт. Василія Великого. «Шестоднев» Іоана, екзарха Болгарського. Палеї. Повісті про Олександра Македонського, Акира Премудрого. Апокрифічні твори. Збірник «Пчела».
Рекомендовані джерела
Білецький Олександр. Перекладна література візантійсько-болгарського походження – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=6&bookid=0  (Дата звернення: 10.07.2014).
Кенанов Д. Симеон Метафраст и его славянские последователи / Пер. болг. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://odrl.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=BQzcKULDT5g%3D&tabid=2296 (Дата звернення: 10.07.2014).
Керн Киприан, архимандрит. Литургика, гимнография и эортология. –  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kursmda.ru/books/liturgika_gimnografia_k_kern.htm (Дата звернення: 10.07.2014).
Лаба Василь, о. Патрологія. – 2-е вид. – Рим, 1974. – 552 с. –  –  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/religiya/8624-laba-v-o-patrologiya-zhittya-pisma-i-vchennya-ottsiv-tserkvi/(Дата звернення: 10.07.2014).
Шмеман Александр, протопресв. – Евхаристия: Таинство Царства [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.krotov.info/libr_min/25_sh/me/man_28.html (Дата звернення: 10.07.2014).

ТЕМА 4. ОРАТОРСЬКА Й УЧИТЕЛЬНА ПРОЗА

Проповідництво як феномен церковного побуту. Жанротворчі чинники. Урочиста (епідектична) та повчальна (дидактична) ораторська проза. Жанри «слово» і «поученіє». 
«Слово о законѣ и благодати» Іларіона. Відомості про автора. Проблема жанру та часу появи твору. Композиція. Образи і мотиви. 
Творчість прп. Феодосія Печерського. Біографія автора. Вплив прп. Феодора Студита. Поняття про студійський устав і його запровадження на Русі. Повчання Феодосія Печерського, проблема їхньої автентичності. Полемічне послання до князя Ізяслава («Въпрошаніє Изяславле князя … игумена Феодосья Печеръскаго монастыря»), дискусії про його авторство.
«Поученіє» князя Володимира Мономаха. Біографія автора і використання в творі автобіографічних елементів. Жанр і композиція. Риторична техніка. Літературні взірці. 
Климент Смолятич як письменник. Біографія, історія боротьби за митрополичий престіл. «Посланіє … Фомѣ прозвитеру» й дискусія про алегоричне тлумачення сакрального тексту. 
Творчість свт. Кирила Туровського. Відомості про автора. Повчальні твори притчевого характеру («Притча о человѣчестѣй душѣ, и о тѣлеси»). Проповіді великоднього циклу: на Квітну неділю, Великдень, на Фомину неділю, на неділю жінок-мироносиць, про розслабленого, про сліпця, на Вознесіння, на собор св. отців Нікейського собору. Художнє багатство проповідей, використання символів і алегорій. Риторична ампліфікація. Молитви свт. Кирила Туровського. 
«Слово» («Моління») Данила Заточника. Дискусії про час написання. Художня мова твору. Образ автора та персонажів твору. 
«Слово о погибели Рускыя земли», його залежність від літературних традицій. Час написання й історична основа твору. Образ Руської землі. 
Проповіді Серапіона. Відомості про автора. Історичний контекст проповідей. Образ національної катастрофи в першій проповіді Серапіона. Розвиток творчості Серапіона в Заліссі. 
Митрополит Григорій Цамблак. Основні етапи життєвого і творчого шляху. Вплив школи патріарха Євтимія Тирновського. Проповіді на церковні свята й дні пам’яті святих (Іоана Предтечі, апостолів Петра і Павла, пророка Іллі, Димитрія Солунського). Похвальні слова митрополитові Кипріану та патріархові Євтимію Тирновському. Привітальні промови папі Мартину V й отцям Констанцького собору. Житія вмч. Іоана Нового (Сучавського) й прп. Стефана Дечанського; служби цим святим.
«Слово о полку Игоревѣ». Проблема походження пам’ятки. Історична основа сюжету. Жанр твору, його відношення до феодального епосу та ораторської прози. Система персонажів. Поетика, роль у ній фольклорних елементів. Доля рукопису. Дискусії про автентичність твору. 
Рекомендовані джерела
Гординський Святослав. Слово о полку Ігореві і українська народна поезія. – Вінніпег, 1963. – 94 с. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/1620-gordinskiy-s-slovo-o-polku-igorevi-i-ukrayinska-narodna-poeziya/ (Дата звернення: 13.07.2014).
Іларіон (Огієнко), митр. Слово про Ігорів похід: Літературна монографія. 2-е вид. – Вінніпег, 1967. – 251 с.– Електронна версія: http://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/978-ilarion-mitr-slovo-pro-igoriv-pohid-literaturna-monografiya/
Кінан Едвард. Російські історичні міти : Пер. з англ.. – 2-е вид. – К.: Критика, 2003. – 310 с.  – Електронна версія: http://litopys.org.ua/keenan/keen11.htm 
[Левицький Ярослав, о.] Перші українські проповідники і їх твори. – 2-е вид. – Рим, 1973. – 188 с. – Електронна версія: http://diasporiana.org.ua/religiya/2524-pershi-ukrayinski-propovidniki-i-yih-tvori/ 
Лихачев Д.С. "Слово о полку Игореве": (Историко-литературный очерк) // Слово о полку Игореве / АН СССР; Под ред. В. П. Адриановой-Перетц. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — С. 229—290. – Електронна версія: http://feb-web.ru/feb/slovo/texts/a50/a50-229-.htm 
Пелешенко Юрій. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. – К.: Фоліант, 2004. – 422 с. 
Подскальски Герхард. Христианство и богословская литература в Киевской Руси (988–1237 гг.): 2-е изд., доп. / Перевод А.В. Назаренко. — Санкт-Петербург: Византинороссика, 1996. — XX + 572 с. – Електронна версія: http://byzantinorossica.org.ru/ser_sbr_v1.html 

ТЕМА 5. ЛІТОПИСАННЯ

Перші київські літописи. Спроби реконструкції «Аскольдового літопису». Гіпотеза Олексія Шахматова про перші етапи руського літописання. 
«Повѣсть временных лѣт». Відомості про Нестора Літописця. Вітчизняні й зарубіжні джерела літопису. Використання фольклорного матеріалу. Концепція виникнення Київського князівства й княжої династії Рюриковичів. Образи князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Хрещення Русі та його цивілізаційна місія. Осуд княжих чвар і поділу Руської землі. Структура літописного тексту. Редакції «Повѣсти временных лѣт». 
Київський літопис. Видубицький монастир як новий центр літописання. Джерела Київського літопису. Історичні й географічні виміри сюжетів літопису. Опис протистояння Русі й Залісся, Русі й Степу. Хронологія династії Рюриковичів. Похід князя Ігоря Святославича на половців 1185 р. в Київському літописі. 
Галицько-Волинський літопис. Час  і обставини написання твору. Історія нащадків Романа Мстиславича в літописному сюжеті. Король Данило Галицький і князь Володимир Василькович – центральні персонажі літопису.  Структура літопису. Опис протистояння Русі й держави Чінгізідів. Фольклорний матеріал у літописі (легенда про євшан-зілля). 
Іпатіївське літописне зведення («Руський літопис»). Час і місце укладання. Списки. Рукопис, збережений в Іпатіївському монастирі в Костромі.
Літописання у Великому князівстві Литовському. Литовсько-руські (західноруські) літописи та їхні списки. Використання досвіду київського літописання для інтерпретації історії роду Ґедиміновичів. Українська тематика в літописах. 
Рекомендовані джерела
Пріцак Омелян. Вступ // The Old Rus' Kievan and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz'kyj (Xlebnikov) and Četvertyns'kyj (Pogodin) Codices (Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Vol. VIII). – Harvard University Press, 1990. – P.xxxix-lxii. – Електронна версія: http://izbornyk.org.ua/rizne/pritz.htm 
Федорак Назар. Поетика Галицько-Волинського літопису. – Львів: Львівський нац. Ун-т ім. Івана Франка, 2005. – 262 с.
Шахматов А.А. Повесть временных лет и ее источники // Труды Отдела древнерусской литературы. – М.; Л., 1940. – Т. 4. – С. – Електронний варіант: http://feb-web.ru/feb/todrl/t04/t04-009.htm 

ТЕМА 6. ЖИТІЙНА І ПАЛОМНИЦЬКА ЛІТЕРАТУРА

Житія свв. Бориса і Гліба. Подієва основа сюжету. Мотиви канонізації загиблих синів Володимира Великого. «Сказаніє о Борисѣ в Глѣбѣ»: проблема авторства, особливості втілення сюжету, використання документального матеріалу. «Чтеніє о Борисѣ в Глѣбѣ» Нестора Літописця: використання агіографічних моделей, структура сюжету, богословська концепція. 
«Житіє прп. Феодосія Печерського» прп. Нестора Літописця. Історичні джерела сюжету. Час і обставини канонізації героя. Біографічні елементи житія. Образ матері Феодосія. Структура сюжету. Мотиви чудес у сюжеті. Використання житійної топіки. Побутування житія в середньовічній і ранньомодерній літературі. 
«Києво-Печерський патерик». Становлення тексту: патерикові новели в «Повісті временних літ», «Житіє прп. Феодосія Печерського», листування Симона й Полікарпа. Оповідання про заснування Успенської церкви. Агіографічні оповідання (патерикові новели), їхні персонажі, місце творів у структурі послань Симона й Полікарпа. Арсеніївська редакція. Оцінка твору Михайлом Грушевським. Роль у літературному житті ХІV-XVIII ст. Переклади українською та іншими мовами. 
Проблема становлення культу рівноапостольних князів Володимира і Ольги. Ранні редакції княжих житій. Житія Михаїла Чернігівського, Олександра Невського.
Житійні збірники: Четьї Мінеї, Прологи (Синаксарі). Найдавніші рукописи, їхнє походження. Використання в житійних збірниках ориґінального руського матеріялу.
Феномен паломництв у Середні віки. Маршрути паломництв. Сполучення релігійного й пізнавального чинників. Мотиви запису духовного досвіду паломника. 
«Хожденіє» ігумена Даниїла. Образ автора. Історичні обставини паломництва, їхнє відображення в творі. Відомості про Русь, Візантію й Палестину доби хрестових походів. Маршрут паломництва. Опис географії Святої Землі та її християнських пам’яток. Використання біблійних образів і мотивів. Патріотичні інтенції. Побутові реалії в творі.
Рекомендовані джерела
Александров Олександр. Старокиївська агіографічна проза ХІ – першої третини ХІІІ ст. : Монографія. – Одеса: АстроПринт, 1999. – 272 с. 
Білоус Петро. Паломницький жанр в історії української літературі. – Житомир, 1997. – 159 с. 
Ісіченко Ігор, архиєп. Аскетична література Київської Руси. – Харків: Акта, 2005. – 374 с.
Ісіченко Ю.А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI – початку XVIII ст. на Україні. – К.: Наук. думка, 1990. – 180 с.

ТЕМА 7. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ РЕНЕСАНСУ  (СЕРЕДИНА XV – XVI СТ.)

Етимологія терміну «Ренесанс». Особливості розвитку мистецтва Ренесансу в різних європейських країнах. Генеза літератури Ренесансу; використання античних і середньовічних традицій. Характерні риси естетики Ренесансу. Міфологічні образи й мотиви в творах, посилення етнічної самобутності, широке використання народних мов. 
Художній стиль Ренесансу. Повернення до ідеалів античної естетики. Секуляризаційні тенденції. Ощадливість, стриманість, нормативність. Входження української літератури в спільний культурний простір латиномовної Європи. Дискусії про український Ренесанс.
Гуманізм як історико-культурне явище. Філологічні виміри ренесансного гуманізму. Вивчення стародавніх мов (класичної латини, грецької, гебрейської), вдосконалення техніки перекладу. 
Розвиток освіти. Українські студенти в Краківському, Празькому та західноєвропейських університетах. Острозька Академія. Братські школи. «Сім вільних мистецтв» («septem artes liberales») та їхнє викладання в Україні. Єзуїтські колеґії в Україні та їхній вплив на розвиток освіти.
Укладання граматик і словників. Фольклорні записи. Балада «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» в граматиці Яна Благослава (1571). Граматика Лаврентія Зизанія (1596). 
Виникнення і розвиток друкарства. Перша друкована книга українського автора – «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича. Краківські видання Швайпольта Фіоля: Октоїх, Часослов, Тріодь постова і квітна (1491-1492). Видання Франциска Скорини та їхнє поширення у Великому князівстві Литовському. Загадка львівської друкарні Степана Дропана. Видавнича діяльність Івана Федорова в Україні (1573-1583). 
Реформаційні рухи. Виступ Мартіна Лютера й початок Реформації (1517). Діяльність Жана Кальвіна, поширення кальвінізму в Речі Посполитій та на Закарпатті. Родина Радзивилів і поширення кальвінізму в Речі Посполитій. Протестантські громади на Україні. Социніани («польські брати»); Раківська академія. 
Переклади Біблії національними мовами. Переклади Франциска Скорини. Острозька Біблія (1581) – перше повне видання церковнослов’янського перекладу Біблії. Переклади Василя Тяпинського, Валентина Негалевського. Пересопницьке Євангеліє. Крехівський Апостол. 
Братський рух в Україні, відображення в ньому ідей Реформації. Львівське ставропігійське братство, його суспільна й культурно-освітня діяльність. Юрій Рогатинець та інші діячі Львівського братства. Братства в Рогатині, Перемишлі та ін. містах. 
Криза Київської православної митрополії. Початок Контрреформації. Тридентський собор, його вплив на проповідництво, церковну освіту й публіцистику. Орден єзуїтів; участь єзуїтів у культурному житті Речі Посполитої. Єзуїтські колегії. Календарна реформа папи Григорія ХІІІ і її вплив на суспільне життя. 
Рекомендовані джерела
Голенищев-Кутузов И.Н. Гуманизм у восточных славян: Украина и Белоруссия. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 94 с.
Ґудзяк Борис. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / Пер. з англ. — Львів: Інстітут історії церкви Львівської богословської академії, 2000. — XVI с. + 426 с. – Електронна версія: http://ua.bookfi.org/book/1338390 
Литвинов Володимир. Ренесансний гуманізм в Україні. — К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2000. — 472 с. – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://litopys.org.ua/lytv/lyt.htm  (Дата звернення: 10.07.2014).
Наливайко Дмитро. До проблеми Ренесансу в українській літературі. – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medievist.org.ua/2013/02/blog-post_838.html  (Дата звернення: 10.07.2014).
Огієнко Іван. Історія українського друкарства. – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://litopys.org.ua/ohdruk/ohd.htm (Дата звернення: 10.07.2014).

ТЕМА 8. РЕНЕСАНСНІ ПОЕТИ-ГУМАНІСТИ

Юрій Дрогобич. Біографія. Вірш-посвята папі Сіксту IV. Ідеальний образ освіченого ієрарха. Гуманістична декларація перспектив науки й літератури. 
Павло Русин з Кросна – перший гуманістичний поет. Біографія. Збірка «Пісні Павла Русина з Кросна» (1509). Антична образність. Автобіографічні мотиви. Жанрова природа віршів; строфічна будова. 
«Роксоланія» Севастяна Кльоновича (1584) як поема-ідилія. Відомості про автора. Сюжет і композиція поеми. Форми поетичної інтерпретації природи, історії, народних звичаїв України. Багатство метафоричної та символічної образності. 
Вірші Герасима Смотрицького з «Острозької Біблії» (1581): «На герб князів Острозьких», «До читателя». Засоби творення образу героя. Геральдичні образи і мотиви. Місце Герасима Смотрицького в Острозькому вченому гуртку. 
Андрій Римша. Відомості про автора. «Хронологія» (1581). Геральдичні вірші. 
«Просфонима» (1591). Історія появи. Зв’язок зі шкільним побутом. Адресат віршів. Композиція, драматургічні елементи в ній.
Віршовий полемічний комплекс 80-х –– початку 90-х років XVI ст. «Скарга нищих до Бога», вірші з Києво-Михайлівського та Загоровського збірників, їхня генеза. Проблематика віршів. 
Рекомендовані джерела
Ісаєвич Я.Д. Юрій Дрогобич [Текст] / Я. Ісаєвич. - К. : Молодь, 1972. - 121, [1] с. .– Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ex.ua/8847436 (Дата звернення: 13.08.2014).
Острозька Академія XVI-XVII ст.: Енциклопедія. -  Острог: Національний університет "Острозька академія", 2011.  – Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/96/  (Дата звернення: 13.08.2014).
Савчук О. Павло Русин з Кросна.– Електронна версія: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uahistory.info/2013/01/22/print:page,1,pavlo_rusin_z_krosna.html  (Дата звернення: 10.07.2014).

ТЕМА 9. МІЖКОНФЕСІЙНА ПОЛЕМІКА

Зміст і проблематика міжконфесійної полеміки. Конфесійні виміри національної ідентичності. Проблема асиміляції суспільних еліт у Речі Посполитій і її обрядово-релігійні чинники. 
Станіслав Оріховський. Біографія. Гасло «Gente Ruthenus – Natione Polonus». Промови «Про турецьку загрозу» або «Турчики» (1543-1544). Заклик до релігійного порозуміння, поваги до українських традицій у трактаті «Хрещення русинів» (1544). Антиримська кампанія та її відображення в трактатах «Про целібат» (1547), «Розрив із Римом» (1551). 
Польські імпульси міжконфесійної полеміки. О. Петро Скарга. Місце Петра Скарги в літературному й суспільному житті Речі Посполитої. Трактати «Про єдність Церкви Божої» (1577), «Берестейський собор» (1597). «Виклад віри Римської Церкви» (1586) о. Бенедикта Гербеста. 
Острозький гурток полемістів. «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий» Герасима Смотрицького (1587). Жанрово-стильові особливості полемічних памфлетів. Проблематика памфлетів Герасима Смотрицького, використання в них міжнародного новелістичного матеріалу. Книга Василя Суразького «О єдиной истинной православной вѣрѣ» (1588), використання в ній документального матеріалу. Твори Клирика Острозького: послання до Іпатія Потія, «Исторіа о листрикійском … Флоренском синодѣ» (1598). Проблема авторства. «Апокрисис» Христофора Філалета (1597), дискусії про його авторство. Композиція, джерела використаного матеріалу. 
«Пересторога». Проблема авторства. Гуманістичні тенденції змісту. Сюжет, його структура, використання історичних джерел. Стиль. 
Іван Вишенський. Відомості про біографію. Літературні взірці творів Івана Вишенського. «Писаніє до всѣх обще, в Лядской землѣ живущих» та «Порада» як відображення суспільно-етичних позицій письменника. Послання до опонентів: «Писаніє к утѣкшим от православноє вѣры єпископом», «Краткословный отвѣт Петру Скарге». Діалогізація тексту в «Обличеніи діавола-міродержца». Конфлікт зі Львівським братством і його відображення в посланні до стариці Домникії. Своєрідність стилю. 
Рекомендовані джерела
Ісіченко Ігор, архиєп. Іван Вишенський і Львівське братство: літературні аспекти діялогу // ΠΡΟΣΦΩΝΗΜΑ: Текст і контекст. – Львів: Свічадо, 2013. – С. 97-109. (Львівська медієвістика. Випуск 4).
Ісіченко Ігор, архиєп. Трактат о. Петра Скарги TI «О jedności Кościoła Вożego» як чинник українського літературного життя XVI ст. // Київські полоністичні студії. - К.: Університет «Україна», 2012. – Т. 22. -  С. 31-35.
Поплавська Н.М. Полемісти. Риторика. Переконання: українська полемічно-публіцистична проза кінця XVI – початку XVII ст. – Тернопіль, 2007. – 379 с. 
Сумцов Н.Ф. Иоанн Вышенский: Южнорусский полемист начала XVII века // Киевская старина. – 1885. – № 4. – С. 649-677. 
Франко Іван. Іван Вишенський і його твори // Франко І.Я. Зібрання творів: У 50 т. – К. : Наук. думка, 1981. – Т. 30. – С. 7-211. 

Comments