Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Кафедра історії української літератури

Програма з фаху «Російська мова та література» (1 семестр)

Упорядник: архиєпископ Ігор Ісіченко, д-р філол. наук, проф.

Харків - 2014

3 кредити.

Метод викладання курсу: Курс розрахований на 71 навчальну годину, в т. ч.  30 годин лекційних і 6 годин практичних занять.

Передбачається проведення консультацій та позааудиторного навчання, а саме:

1.       Ознайомлення з літературними текстами та науковими дослідженнями.

2.       Написання реферату.

3.       Підготовка до іспиту.

Система оцінки та контролю. Курс орієнтовано на рейтинґову систему оцінки (в балах). Максимальна кількість становить 100 балів, що розподіляються так:

			Усна відповідь	Письмова робота
Модуль 1	Епоха Просвітельства	20	5+5	5+5
Модуль 2.	Епоха Романтизму	20		20
Модуль 3.	Творчість Тараса Шевченка	20	10	10
Іспит		40		40

 

У курсі прийнято таку шкалу оцінок (у зіставленні національної системи оцінок,оцінок за шкалою ECTS та рейтинґової системи оцінок:

Незадовільно	1-49	FX	1-49
Задовільно	50-69.	E	50-60
		D	61-70
Добре	70-89	C	70-80
		B	81-90
Відмінно	91-100	A	91-100

Вимоги до прийнятих у курсі видів контролю:

1.    Підготовка до семінару передбачає ознайомлення з обов’язковою літературою у визначеному обсязі й вибіркове ознайомлення з додатковою літературою.

2.    Реферат на визначену тему має обсяг близько 0,5 др. арк. (12 с. шрифтом Times New Roman кегель 14 через півтора інтервали), включає список використаної літератури.

3.    Іспит проводиться в письмовій формі з урахуванням наслідків семінарів.

Етико-естетичні засади літератури Просвітительства. Стиль епохи Просвітительства: класицизм, сентименалізм. Історико-культурні параметри епохи в Європі та в Україні. Історія вивчення епохи Просвітительства українським літературознавством.

Літературна історія поеми. Принципи інтерпретації Іваном Котляревським сюжету Верґілія. Попередники Івана Котляревського. «Енеїда» Івана Котляревського як етнологічний твір.  Алегоричні підтексти поеми. Поетика «Енеїди» Івана Котляревського. Бурлеск і травестія в поемі.

«Пісня на новий год князю Куракіну» Івана Котляревського. «Ода – малороссийский крестьянин» Костянтина Пузини. Відображення в поезії наполеонівських воєн. Творчість Павла Білецького-Носенка: «Горпинида чи Вхопленая Прозерпина», збірка «Гостинець землякам».  Творчість Степана Писаревського, Костянтина Думатрашка, Порфирія Кореницького. Поема Степана Александрова «Вовкулака». Поема Якова Кухаренка «Харко-запорозький кошовий».

 

Байка Петра Гулака-Артемовськиого «Пан та Собака», її місце в суспільному житті й літературному процесі. Байки-казки та байки-приказки Петра Гулака-Артемовського. «Приказки» Павла Білецького-Носенка. Збірка Левка Боровиковського «Байки й прибаютки». Байки Євгена Гребінки.

Сентиментальна драма. «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. Водевіль «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. Наслідування Івана Котляревського Василем Гоголем («Простак или ) та Яковом Кухаренком («Чорноморський побит»). Сатирична комедія. Комедії Григорія Квітки-Основ’яненка «Дворянские выборы», «Шельменко-денщик», «Шельменко – волостной писарь». Еволюція образу Кіндрата Шельменка.

Творча біографія Григорія Квітки-Основ’яненка. Прихід в українську літературу. Образ Грицька Основ’яненка та його вплив на стиль української прози. Сентиментальні повісті: «Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Добре роби, добре й буде», «Божі діти».  Традиції бурлеску в гумористичній прозі Григорія Квітки-Основ’яненка. Гумористичні оповідання, повість «Конотопська відьма».

Етико-філософські засади романтизму. Стиль романтизму. Український романтизм у світовому контексті. Слов’янське відродження. Історико-культурні параметри епохи Романтизму. Фольклористичні й мовознавчі дослідження та їхній вплив на національну культуру. Літературні альманахи.  Історія вивчення епохи Романтизму.

Романтичні балади Петра Гулака-Артемовського «Пан Твардовський», «Рибалка». «Запорожская старина» Ізмаїла Срезневського. Балади Левка Боровиковського. Творчість Амвросія Метлинського (Амвросія Могили). Поезія Єремії Галки (Миколи Костомарова). Поезія Михайла Петренка.

Перемишль і Львів як осередки літературного життя. Гурток «Руська Трійця». Видання альманаху «Русалка Дністрова». Творчість Маркіяна Шашкевича, її вплив на літературний процес у Галичині. Балади Івана Вагилевича «Мадей», «Жулин і Калина». Творчій шлях Якова Головацького. Соратники й послідовники Руської Трійці: Микола Устиянович, Антін Могильницький, Іван Гушалевич. Літературне життя Закарпаття. Творчість і суспільна діяльність Олександра Духновича. Феномен москвофільства.

Заснування Київського університету й діяльність Михайла Максимовича. Відомості про діяльність Кирило-Мефодіївського братства. «Книги буття українського народу». Микола Костомаров як публіцист, прозаїк і драматург. Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. Пантелеймон Куліш: роман «Чорна рада», ранні оповідання, збірка «Досвітки» (1862).  Вірші Олександра Афанасьєва-Чужбинського, Віктора Забіли.

Формування Тараса Шевченка як поета. Балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена». Вірші-посвяти Іванові Котляревському, Григорієві Квітці-Основ’яненку, Миколі Маркевичу, Миколі Гоголю. Риси сентименталізму в ранній творчості Тараса Шевченка. Поема «Катерина». «Кобзар» 1840 року. Ліричні поезії («думки»). Поеми «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Гамалія».

Життєвий досвід 1843-1847 рр. і збірка «Три літа». Переклади псалмів Давидових. Лірична поезія. Балади «Лілея», «Русалка». Поема «Кавказ». Послання «І мертвим, і живим». Поеми «Наймичка», «Відьма». Поема «Єретик». Містерія «Великий льох»: жанрово-стильова своєрідність, символічна мова. Комедія «Сон» («У всякого своя доля...», структура сюжету, алегорична образність.

Обставини творчості. Арешт і ув’язнення. Цикл «У казематі». Заслання в Орській фортеці та Новопетрівському укріпленні. Поезія років заслання («Невольнича поезія»). «Захалявні книжки».  Поеми «Княжна», «Москалева криниця», «Царі», «Марина», «Петрусь». Автобіографічна лірика («Мені тринадцятий минало...», А.О. Козачковському, «І виріс я на чужині», «І золотої й дорогої...»).  Історичні мотиви («Іржавець», «Чернець»).

Повернення з заслання. Перебування в Нижньому Новгороді. Триптих «Доля», «Муза», «Слава». Поеми «Неофіти», «Марія». Перебування в Україні. Переспіви Біблії: «Подражаніє 11 псалму», «Ісаія. Глава 35», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осія. Глава XIV. Подражаніє», «Саул». Поезія останніх років життя Тараса Шевченка. Образ Ликери в поезіях «Ликері», «Л.». «Чи не покинуть нам, небого...». Смерть і похорон Тараса Шевченка.

Драма «Назар Стодоля». Жанр, сюжет і сценічна історія. Повісті російською мовою: історія написання, стиль, оцінка критикою.  Повісті «Художник», «Музикант».  Порівняльна характеристика поеми «Наймичка» та повісті «Наймичка». Щоденникові записи Тараса Шевченка - «Журнал». Листування Тараса Шевченка.

Історія написання і жанр поеми. Характер інтерпретації традиційного сюжету. Композиція.  Поетична мова.

Історія появи повістей Григорія Квітки-Основ’яненка. Вплив літературної традиції та зарубіжної літератури. Сентиментальні повісті: «Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Добре роби, добре й буде», «Божі діти». Місце повістей у національному літературному процесі.

Еволюція Тараса Шевченка в період «трьох літ». Поема «Кавказ». Послання «І мертвим, і живим». Поема «Єретик». Містерія «Великий льох». Комедія «Сон».

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник.

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. Пан та Собака. Солопій та Хівря або Горох при дорозі. Дурень і Розумний. Цікавий і Мовчун. Лікар і Здоров’я. Твардовський. Рибалка. Батько та Син. Дві пташки в клітці.

Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ. Байки зі збірки «Байки та прибаютки» - на вибір. Балади «Маруся»,  «Бандурист», «Чарівниця», «Вивідка».

Євген ГРЕБІНКА. Лебідь і Гуси. Ячмінь. Ведмежий суд. Пшениця. Могилині родини. Школяр Денис. Віл. Злий Кінь. Мірошник. Рибалка.

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик. Салдацький патрет. Маруся. Мертвецький великдень. Добре роби — добре і буде. Конотопська відьма. От тобі і скарб. Козир-дівка. Сердешна Оксана. Щира любов. Божі діти. Перекотиполе. Пархімове снідання. На пущання — як зав’язано. Малоросійська биль. Підбрехач.

Амвросій МЕТЛИНСЬКИЙ. Зрадник. Спис. Підземна церква. Гетьман. Смерть бандуриста.

Михайло ПЕТРЕНКО. Небо. Слов’янськ. «Як в сумерки вечірній дзвін...»

Микола КОСТОМАРОВ. Брат з сестрою. Ластівка. Співець Митуса. Сава Чалий. Переяславська ніч. Сорок літ. Дві руські народності. Книги битія українського народу.

Маркіян ШАШКЕВИЧ. Слово до чтителей руського язика. Син любимому отцю. Хмельницького обступленіє Львова. Болеслав Кривоустий під Галичем 1139. Веснівка. Олена.

Іван ВАГИЛЕВИЧ. Мадей. Жулин і Калина.

Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ. Туга за родиною. Два віночки. В альбом Ізмаїлу Срезневському.

Тарас ШЕВЧЕНКО. Причинна. Тарасова ніч. Катерина. На вічну пам’ять Котляревському. Перебендя. До Основ’яненка. Гайдамаки. Розрита могила. Чигрине, Чигрине... Сон (Комедія). Єретик. Невольник. Великий льох. Наймичка. Кавказ. І мертвим, і живим... Холодний Яр. Минають дні, минають ночі... Три літа. Як умру, то поховайте... В казематі. Княжна. Сонце заходить... Мені тринадцятий минало... Іржавець. Полякам. Варнак. Царі. П.С. І виріс я на чужині... Заросли шляхи тернами... Лічу в неволі дні і ночі... Петрусь. Якби ви знали, паничі... Неофіти. Доля. Муза. Слава. Сон (На панщині пшеницю жала...) Я не нездужаю, нівроку... Ісаія. Глава 35. Марія. Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19. І день іде, і ніч іде... Чи не покинуть нам, небого... Назар Стодоля. Художник.

Пантелеймон КУЛІШ. Чорна рада. Орися.

http://www.ukrlib.com.ua/books/

http://www.kobzar.info/

http://www.utoronto.ca/elul/Main-Ukr.html

http://poetyka.uazone.net/poems.html#19

Єфремов Сергій. Історія українського письменства / Сергій Єфремов. – 4-е вид. – Ню Йорк : Вид. Ради оборони і допомоги Україні Українського Конґресового Комітету Америки, 1991. – 448 ; 459 с. (Передрук).

Зеров Микола. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров Микола. Твори: В 2 т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2. – С.4-245.

Історія української літератури: У 8 т. – К.: Наук. думка, 1967. – Т.1. – 539 с; Т.2. – 483 с.

Історія української літератури: В 2 т. - К.: Наук. думка, 1987. - Т.1. - 631 с.

Історія української літератури ХІХ століття: У 2 кн. – К.: Либідь, 2005. – Кн.1. – 656 с.

Чижевський Дмитро. Історія української літератури: Від початків до доби реалізму. – Тернопіль: Феміна, 1994. – 480 с.

Борзенко О.І. Сентиментальна «провінція»: Нова українська література на етапі становлення. – Харків, 2006. – 322 с.

Гончар О.І.  Просвітительський реалізм в українській літературі: Жанри та стилі. – К.: Наук. думка, 1989. – 176 с.

Грабович Григорій. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета / Пер. з англ. Соломії Павличко. – К.: Рад. письменник, 1991. – 212 с.

Івашків В.М. Українська романтична драма 30-80-х років ХІХ ст. – К.: Наук. думка, 1990. – 144 с.

Кирчів Роман. Маркіянове сузір’я: Ті, кого пробудив, «воодушевив» і повів за собою Маркіян Шашкевич. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 98 с.

Козак Cтефан Українська змова і месіанізм: Кирило-Мефодіївське Братство / Пер. з польської і редакція М. Лесюка. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 254 с.

Козак Стефан. Християнство – романтичний месіанізм – сучасність: Статті. Розвідки. Лекції. –К.: Міжнародна школа україністики НАН України, 2011. - 336 c.

Комаринець Т.І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму: Проблема національного й інтернаціонального. – Львів: Вища школа, 1983. – 224 с.

Коцюбинська Михайлина. Етюди про поетику Шевченка. –К.: Рад. письменник, 1990. – 272 с.

Лімборський І.В. Творчість Івана Котляревського: Авторська індивідуальність, європейські паралелі, порівняльна поетика. – Черкаси: Брама-Україна, 2010. – 96 с.

Микитась Василь. Галузка могутнього дерева: Літературний нарис. – Ужгород: Карпати, 1971. – 208 с.

Нахлік Є.К. Українська романт ична проза 20-60-х років ХІХ ст. – К.: Наук. думка, 1988. – 320 с.

Пахаренко Василь. Незбагнений апостол: Світобачення Шевченка. – 2-е вид. – Черкаси: Брама. ІСУЕП, 1998. – 296 с.

Сверстюк Євген. Шевченко понад часом: Есеї. – Луцьк; К.: ВМА «Терен»; ТОВ «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 280 с.

Ушкалов Леонід. Григорій Квітка-Основ’яненко. – Харків: Фоліо, 2012. – 120 с.

Франко Іван. «Наймичка» Тараса Шевченка: Виклад габілітаційний // Франко Іван. Зібрання творів: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1981. – Т. 29. – С.447-469.

Яценко М.Т. На рубежі літературних епох: «Енеїда» Котляревського і художній прогрес в українській літературі / М. Т. Яценко. – К. : Наукова думка, 1977 . – 280 с.

1.           Балади Петра Гулака-Артемовського
2.           Євген Гребінка як організатор українського літературного життя в Петербурзі
3.           Євген Гребінка - прозаїк
4.           Ізмаїл Срезневський і феномен «Харківської школи романтиків»
5.           Балади Павла Білецького-Носенка
6.           Пилип Морачевський
7.           Павел Йосиф Шафарик і література українського романтизму
8.           Ян Коллар і література українського романтизму
9.           Літературний досвід Адама Міцкевича в українському романтичному письменстві
10.       Василь Жуковський і українське літературне життя пер. пол. ХІХ ст.
11.       Фольклористичні праці Михайла Максимовича в контексті українського романтизму
12.       Фольклористична діяльність Вацлава Залєського
13.       Поетична творчість Опанаса Шпигоцького
14.       Поетична творчість Олександра Корсуна
15.       Поетична творчість Осипа Бодянського
16.       Збірка Миколи Костомарова «Украинские баллады Иеремии Галки»
17.       Збірка Миколи Костомарова (Ієремії Галки) «Вітка»
18.       Месіанські аспекти «Книги буття українського народу»
19.       Публіцистична творчість Миколи Костомарова
20.       Микола Костомаров як драматург
21.       «Sturm und Drang» і український літературний процес
22.       Збірка Амвросія Метлинського (Амвросія Могили) «Думки і пісні та ще дещо»
23.       Амвросій Метлинський як науковець і публіцист
24.       «Дві руські народності» Миколи Костомарова
25.       «Думи та співи» Михайла Петренка
26.       «Азбучні війни» в Галичині пер. пол. ХІХ ст.
27.       Видання Вука Караджича в Україні
28.       Історія видання й поширення «Русалки Дністрової»
29.       «Зоря Галицька» та її роль у літературному житті
30.       Літературна творчість Олександра Духновича
31.       Олександр Духнович як суспільний діяч
32.       Поетична творчість Миколи Устияновича
33.       Поетична творчість Івана Гушалевича

Загальні вимоги:

1. чіткість та логічна послідовність викладення матеріалу;
2. переконливість аргументації;
3. стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;
4. конкретність викладення результатів дослідження;
5. обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

У рефераті повинні бути відображеними:

1. актуальність тематики та відповідність до сучасного стану науки, техніки і питань виробництва;
2. обґрунтування вибраного направлення досліджень, методів розв’язку задачі та їх порівняльні оцінки;
3. аналіз та узагальнення існуючих результатів;
4. розробка загальної методики проведення досліджень;
5. характер і зміст виконаних теоретичних досліджень та розрахунків, методи досліджень;
6. обґрунтування необхідності проведення експериментальних досліджень, принцип дії розроблених програм, характеристики цих програм, оцінка похибок розрахунків, отримані експериментальні дані;
7. оцінка повноти розв’язку поставленої задачі;
8. оцінка достовірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами;
9. наукова та практична цінність виконаної роботи.

Реферат — це науковий документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за вибраною темою (приблизно на 10-12 сторінках формату А4), передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження.

Реферат необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

1. титульний аркуш;
2. зміст;
3. перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності);
4. вступ;
5. суть реферату (основна частина);
6. висновки;
7. список використаних джерел (перелік посилань);
8. додатки (за необхідності).

Вимоги до змісту структурних частин

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:

1. найменування організації, де виконана робота;
2. назву роботи;
3. прізвище, ім’я, по батькові автора, спеціальність і група;
4. місто та рік.

Зміст подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи у такому порядку: перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності); вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) суті роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

Вступ

Вступ розташовують після переліку умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності.

Обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України шляхом аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями наукової задачі.

Коротко викладають зв’язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами, програмами.

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об’єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значимість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі треба коротко відобразити оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування вибраної теми та необхідності проведення досліджень, відмічаючи:

1. практично розв’язані задачі;
2. прогалини знань, що існують у даній галузі;
3. провідних вчених і фахівців даної галузі; актуальність та новизну теми;
4. взаємозв’язок з іншими роботами.

Необхідно також дати коротку характеристику розділів реферату.

Основна частина

Суть роботи вміщують після вступу, починаючи з нової сторінки. Суть роботи — це викладання відомостей про предмет дослідження, необхідних і достатніх для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів, характеристик створеного об’єкта, принципів дії об’єкта, основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій і т. ін.) та її результатів. Викладаючи суть роботи, особливу увагу приділяють новизні у ній, а також питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології. Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Кожний розділ починають із нової сторінки.

В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Далі, у наступних розділах, з вичерпною повнотою викладаються результати спостережень над дослідженнями з обраної теми, описується зміст досліджень, проводиться їхній порівняльний аналіз.

Висновки

Висновки розташовують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів дослідження (наукову, практичну, соціальну цінність).

Список використаних джерел

Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять після рекомендацій, якщо вони є. Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями у тексті (номерні посилання). Список використаної літератури складають із джерел у тому порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті (найбільш зручний для користування). Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1–84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления» [2], ДСТУ 3582–97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила» [3], ГОСТ 7.12‑93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила» [4].

Загальні правила

Наукова робота може бути рукописною, надрукованою машинописним способом або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм). Роботу друкують через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Бажано використовувати шрифти текстового редактора Word розміру 14.

Під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри та знаки повинні бути однаково чорними впродовж усієї роботи. Окремі слова, формули, знаки, які вписують чорнилом, тушшю, пастою у надрукований текст мають бути чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного тексту. Помилки, описки та графічні неточності можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Текст роботи друкують, дотримуючись таких розмірів берегів:

• верхній, лівий і нижній — не менше 20 мм,
• правий — не менше 10 мм.

Розмір шрифту — не менше 12 (стандарт — 14).

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і подальшим чи попереднім текстом має бути за комп’ютерним набором — не менше, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту у нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Допускається включення до роботи сторінок, виконаних методом репрографії.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Розділи та підрозділи роботи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних частин роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки у кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами (крім першої великої) не підкреслюючи, без крапки у кінці. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Новий розділ та кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Назви установ, організацій, фірм, програмних засобів, прізвища, та інші власні назви у тексті роботи наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви й наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Нумерація сторінок роботи

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами без знака №, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Титульний аркуш (перша сторінка роботи) включають до загальної нумерації сторінок роботи, але на ньому номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці.

Такі структурні частини, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1 ВСТУП» або «Розділ 6 ВИСНОВКИ».

Загальні правила цитування та посилання на різні елементи

Текст роботи може включати:

• посилання, відзначені лапками та індексом посилання на джерело з точними вихідними даними;
• посилання, переказані власними словами автора реферату (без лапок), але проіндексовані також, з точною вказівкою джерела.

Цитування повинно бути повним, допускається пропуск слів, речень, абзаців без перекручення авторського тексту. Випущений текст замінюється трьома крапками. Розділовий знак, який стояв перед пропущеним знаком, не зберігається. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні (переказі) слід бути гранично точним у викладанні думок автора і давати відповідні посилання на джерело. Посилання у тексті роботи на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у працях [1-3] ...». Якщо використовують відомості, матеріали з джерел із великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання у роботі. Рекомендується в основному тексті давати посилання на особисті наукові праці (якщо вони є). При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки зазначають їх номери. При цьому слід писати: «... у розділі 3 ...», «... дивись 2.3 ...», «... відповідно до 1.2.3 ...» . Посилання на формули та рівняння роботи вказують порядковим номером формули чи рівняння у круглих дужках, наприклад: «... за формулою (2.1) ...». За необхідності посилання на ілюстрації роботи вказують порядковий номер ілюстрації, наприклад: «... на рис. 1.2 ...» або зворот типу : «... як це показано на рис. 1.2».

1. Історико-культурні параметри епохи Просвітительства в українській літературі.
2. Етико-естетичні засади літератури Просвітительства.
3. Стиль епохи Просвітительства.
4. Історія вивчення епохи Просвітительства.
5. Бурлескно-травестійна поема в літературі українського Просвітительства.
6. Іван Котляревський і «котляревщина».
7. Жанр байки в літературі українського Просвітительства.
8. Сентиментальна драма в літературі українського Просвітительства.
9. Водевіль у літературі українського Просвітительства.
10. Сатирична комедія в літературі українського Просвітительства.
11. Етико-філософські засади романтизму.
12. Історіософія романтизму.
13. Український романтизм у світовому контексті.
14. Харківська школа романтиків.
15. «Запорожская старина» Ізмаїла Срезневського.
16. Становлення романтизму в Галичині.
17. Гурток «Руська Трійця».
18. Альманах «Русалка Дністрова».
19. Феномен галицького москвофільства у контексті романтичної культури.
20. Кирило-Мефодіївське братство.
21. «Книги буття українського народу».
22. Микола Костомаров як історик і публіцист.
23. Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство.
24. «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року.
25. Тараса Шевченко як перекладач та інтерпретатор Святого Письма.
26. Досвід Тараса Шевченка 1843-1847 рр. і збірка «Три літа».
27. «Невольнича поезія» Тараса Шевченка.
28. «Буквар» Тараса Шевченка.
29. Історія написання поеми Іваном Котляревським поеми «Енеїда».
30. Принципи інтерпретації античного сюжету в поемі Івана Котляревського «Енеїда».
31. Своєрідність поетики «Енеїди» Івана Котляревського.
32. «Енеїда» Івана Котляревського як етнологічний твір.
33. Творчість Павла Білецького-Носенка.
34. Творчість Якова Кухаренка.
35. Байка Петра Гулака-Артемовського «Пан та Собака».
36. Байкарська спадщина Петра Гулака-Артемовського.
37. «Байки та прибаютки» Левка Боровиковського.
38. Творча біографія Євгена Гребінки.
39. Байки Євгена Гребінки.
40. «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.
41. «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка.
42. «Москаль-чарівник» Івана Котляревського.
43. Дилогія Григорія Квітки-Основ’яненка «Дворянские выборы».
44. Комедія Григорія Квітки-Основ’яненка «Шельменко – волостной писарь».
45. Комедія Григорія Квітки-Основ’яненка «Шельменко-деньщик».
46. Творча біографія Григорія Квітки-Основ’яненка.
47. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».
48. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Козир-дівка».
49. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Щира любов».
50. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана».
51. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Добре роби – добре й буде».
52. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Божі діти».
53. Оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Перекотиполе».
54. Оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет».
55. Оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «От тобі і скарб».
56. Оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Мертвецький великдень».
57. Короткі гумористичні оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка.
58. Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».
59. Романтичні балади Петра Гулака-Артемовського.
60. Романтичні балади Левка Боровиковського.
61. Поетична творчість Амвросія Метлинського.
62. Поетична творчість Єремії Галки (Миколи Костомарова).
63. Драма Миколи Костомарова «Сава Чалий».
64. Драма Миколи Костомарова «Переяславська ніч».
65. Оповідання Миколи Костомарова «Сорок літ».
66. Поезія Михайла Петренка.
67. Поетична творчість Маркіяна Шашкевича.
68. Оповідання Маркіяна Шашкевича «Олена».
69. Поетична творчість Івана Вагилевича.
70. Творчий шлях Якова Головацького.
71. Ранні балади Тараса Шевченка.
72. Ранні вірші-посвяти Тараса Шевченка.
73. Поема Тараса Шевченка «Катерина».
74. Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки».
75. Рання історична поезія Тараса Шевченка.
76. Драма Тараса Шевченка «Назар Стодоля».
77. Лірична поезія Тараса Шевченка періоду «трьох літ».
78. Поема Тараса Шевченка «Кавказ».
79. Поема Тараса Шевченка «Наймичка».
80. Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим...».
81. Поема Тараса Шевченка «Єретик».
82. Містерія Тараса Шевченка «Великий льох».
83. Поема Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...»).
84. Лірична поезія Тараса Шевченка періоду заслання.
85. Поема Тараса Шевченка «Царі».
86. Повісті Тараса Шевченка.
87. Щоденник («Журнал») Тараса Шевченка.
88. Триптих Тараса Шевченка «Доля», «Муза», «Слава».
89. Поема Тараса Шевченка «Неофіти».
90. Поема Тараса Шевченка «Марія».

Контакти