49. Модерні секти

Мормони

1830 р. в США була утворена секта, яка називає себе «Церква Ісуса Христа святих останніх днів». Її засновник – Джозеф Сміт (1805-1844 рр.), що походив з родини пресвітеріян, які жили в містечку Пальміра неподалік від Рочестера в Новій Англії (США). Джозеф спостерігав за дискусіями громад трьох деномінацій (баптистів, методистів і пресвітеріян) і не міг визначитися з власною належністю. За розповіддю Сміта, коли він 1820 р. вперше вдався до Бога з молитвою про правильний вибір віри, то у видінні побачив двох осяяних небесною славою чоловіків і почув, що не повинен приєднуватися до жодної з існуючих Церков, бо всі вони неправильні. Побаченими чоловіками були Бог Отець та Ісус Христос. Таким чином, уже перший опис видіння суперечить Євангелію, де читаємо: «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Іоан. 1:18); «Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога» (Іоан 6:46).

Наступне видіння сталося 21 вересня 1823 р. «Божий посланець» назвав себе Моронієм і повідомив, що існує схована книга, яка містить повне Євангеліє в тому вигляді, як Спаситель дав його давнім жителям, і там викладено історію стародавніх американців та змальоване їхнє походження. Там же знаходяться камені Урім і Туммім, які дають дар провидіння й допоможуть перекласти книгу.

Час дістати пластини настав 22 вересня 1822 р. Вони знаходилися за 4 милі на південь від Пальміри в пагорбі Кумора, сховані під кам’яними плитами. Золоті пластини були тоншими за звичайну жерсть і скріплювалися з одного боку трьома кільцями. Книга мала близько 15 см ширини, 20 см довжини, 15 см товщини. Гортати можна було лише третину аркушів, решта ж була запечатана. Джозеф скопіював частину сторінок і переклав їх за допомогою каменів Урім і Туммім. Переклад першої частини (116 стор.) було викрадено й пізніше не відновлювалося.

У книзі йшлося про потомків родини Легія, які залишили Єрусалим перед трагічною загибеллю міста близько 600 р. до Р.Х. Збудувавши корабель, вони перетнули океан і висадилися на Американському континенті. Від цієї родини пішли два народи: нефійці та ламанійці. Ламанійці відзначалися гріховністю й схильністю до лінощів. За гріхи шкіра ламанійців потемнішала. Їхніми потомками є американські індіянці. Нефійці були богобоязними, володіли повною історією Ізраїля, а також зберігали літопис власного народу разом із перекладами записів мудрості відкритих ними цивілізацій.

Книга стверджувала, що нефійців навчали праведного життя пророки й апостоли, а також Сам Ісус Христос, який нібито після Свого воскресіння відвідав їх на американському континенті. Він встановив серед нефійців Свою Церкву, надавши її керівництву владу, тотожну владі дванадцятьох апостолів у Єрусалимі. Досягнувши матеріяльного добробуту, нефійці поринули в гріхи. Їх застерігали від цього пророки, зокрема Мормон, котрий протягом свого життя вів хроніку життя свого народу. Найважливіші події були записані на золотих сторінках. Ці аркуші було передано синові Мормона Маронію, котрий пережив загибель нефійців, підкорених ламанійцями. Він заховав літопис у пагорбі Кумора, де через 1400 років його знайшов Джозеф Сміт.

Зникнення золотих пластин Джозеф Сміт пояснював тим, що їх забрав у нього Божий посланець. Але він стверджував, нібито копії записів і переклад було показано професорові Чарльзу Антону в Нью-Йорку, і професор визнав письмо справжнім єгипетським, халдейським, ассирійським і арабським, а переклад – точнішим за відомі йому досі переклади зі східних мов. Він навіть видав про це довідку, але відібрав її назад і знищив, почувши про явлення ангела. Підставою тверджень про автентичність аркушів лишилися письмові свідчення трьох друзів Сміта і восьми його знайомих. Ці свідчення подаються на початку видань «Книги Мормона».

1829 р. Джозеф Сміт заявив, що йому та Оліверові Каудері явився воскреслий Іоан Хреститель і покладанням рук надав їм священство Ааронове. Після цього друзі хрестили один одного в річці неподалік. Згодом їм явилися апостоли Петро, Яків та Іоан і дарували вищу владу священства: вони стали «Апостолами й особливими свідками Христовими».

Навесні 1830 р. було видано накладом 5.000 примірників «Книгу Мормона». Книга мала понад 500 сторінок. Вона була названа так, бо головним редактором книги вважався нефійський пророк Мормон. Звідси прізвисько членів нової секти – мормони.

6 квітня 1830 р. було проведено перші збори для утворення нової секти. Вона була названа «Церквою Ісуса Христа». Пізніше до назви додано: «Святих останніх днів». Брали участь у зборах шестеро молодих людей, пересічний вік яких становив 24 роки. Джозеф Сміт і Олівер Каудері були визнані духовними керівниками й висвятили один одного в чин «старійшини священства». Відразу по тому вони відправили «вечерю Господню», поклали руки на решту присутніх, конфірмували їх у члени секти й надали їм різні ступені священства. Джозеф Сміт заявив, що під час зібрання мав одкровення, за яким призначався «Провидцем, пророком і апостолом Ісуса Христа». Відтоді до нього почали звертатися, називаючи «пророком».

Мормони стверджували, що визнають Богоодкровенність і Біблії, і Книги Мормона: «двох свідків, що сповіщають про реальність і Божественність Ісуса Христа». Джозеф Сміт уклав символ віри з 13 членів, за яким застерігається, що Біблія є Словом Божим настільки, наскільки правильно її перекладено. Книга Мормона стверджує, що Католицька Церква відкинула частину Святого Письма. Джозеф Сміт починає виправляти переклад Біблії. Пізніші перевірки виявили, що цей переклад не спирається на відомі рукописи.

Крім Біблії та Книги Мормона, джерелами віри для членів секти є «Навчання та Заповіти» – запис 140 одкровень з часів Джозефа Сміта – та «Коштовна перлина», книга, що складається з п’яти частин:

1. Книга Мойсея. Уривки з перекладу Біблії, здійсненого Джозефом Смітом.

2. Книга Авраама. Нібито переклад єгипетського папірусу, що переказує перший розділ Книги Буття як розповідь про творіння «богів», а не Бога. Папірус, який придбав свого часу Джозеф Сміт, був виявлений 1967 р. в Метрополітен Музеум, Нью-Йорк. Єгиптологи встановили, що це запис правил похоронних обрядів, і не має жодного відношення до Біблії.

3. Джозеф Сміт – Матей. Уривки з перекладу Євангелія, здійсненого Джозефом Смітом.

4. Джозеф Сміт – Історія. Спогади 1839 р. про перше видіння й явлення Мороні.

5. Символ віри.

Мормонами заперечується те, що людство було покаране за первородний гріх. Вони декларують віру в дари мов, пророцтва, одкровення, видіння, зцілення, тлумачення мов тощо. Сіон (Новий Єрусалим), вважають мормони, буде побудовано на американському континенті. Виділяються чотири засади:

1. Віра в Ісуса Христа.

2. Покаяння.

3. Хрещення зануренням у воду. Хрещення немовлят заперечується. Дозволяється хрестити дітей лише з 8 років.

4. Рукопокладання для надання дару Святого Духа.

Джозеф Сміт, посилаючись на одкровення, застерігає від споживання тютюну, алкогольних напоїв, чаю, кави, надмірного харчування м’ясом. Рекомендується натомість їсти побільше збіжжя, фруктів і овочів.

Визнаючи майбутнє воскресіння мертвих, мормони стверджують, що в майбутньому житті люди матимуть різні ступені слави залежно від їхньої покори Божим заповідям.

Встановлюється розгалужена система ієрархії. Джозеф Сміт визнається Президентом вищого священства або пророком (провидцем). Йому на допомогу призначаються два радники, й усі втрьох вони становлять Перше президентство Церкви. Батько Джозефа висвячується на патріярха, що прирівнюється до стародавнього чину євангелиста. Обирається «Рада дванадцятьох апостолів», а на допомогу їй – «Сімдесят». Після смерти пророка йому на зміну приходить президент 12 апостолів.

Виділяються три ступені Ааронового священства: учитель, диякон і священик. Спочатку до священства допускалися тільки чоловіки білої раси, з 1978 р. було допущено представників інших рас, але тільки чоловіків.

Починається поширення вчення мормонів у Новій Англії, а також серед індіян. Це викликало протидію християнських визнань у США. Друга генеральна конференція мормонів, що пройшла 1831 р., налічувала вже 2.000 чол. Було висвячено кілька «першосвящеників». Джозеф Сміт розповів про нове одкровення: треба переселятися на Захід, до штату Міссурі, де мормони побудують Сіон. Засновується перше поселення Коу в штаті Міссурі (тепер частина Канзас-Сіті). Там було збудовано перший храм. Але, переслідувані ворожим оточенням, мормони були змушені залишити місто й податися далі на Захід. На придбаних мормонами болотяних землях у штаті Іллінойс будується місто Наву. На 1844 р. тут мешкало 20.000 чоловік. 1841 р. починає будуватися другий храм, спорудження якого завершилося 1846 р. й обійшлося в 1 млн. доларів.

Обов’язки мера міста виконував Сміт. Коли в газеті «Nauvoo Expositor» 1844 р. було надруковано матеріяли, невигідні для мормонів, він наказав знищити друкарський верстат і спалити всю продукцію друкарні. За порушення законів про свободу преси Сміт був заарештований. Всього він заарештовувався 37 разів, у тому числі за ворожіння на каменях, за багатоженність. Цього разу Сміт перебував в ув’язненні в м.Картидж. Там натовп з 200 обурених жителів увірвався до в’язниці й забив Джозефа Сміта і його брата Хірама. Обороняючись, Сміт відстрелювався й смертельно поранив двох напасників.

Другим пророком мормонів став Бригам Янґ. Під його керівництвом у лютому 1845 р. секта залишила Наву, переправилася через Міссісіпі й пішла на північний захід. Долаючи Скелясті гори, 1847 р. вони прийшли до Солоного озера в долині серед прерій. Місцевість асоціювалася для них із Святою Землею: Солоне озеро нагадало Мертве море, річка, що витікала з прісноводого озера й впадала в Солоне озеро – Йордан. Перша зима була важкою, доводилося їсти корені білої лілеї, квіти якої на згадку про це стали гербом штату Юта. Було почато освоєння земель, розорано громадське поле. Спільнота обрала назву для поселення: «Місто Великого Солоного озера» (Great Salt Lake City). 1853 р. відводиться земля під будову храму. Його освячення пройшло 1893 р. Після освячення вхід до храму став доступний лише обраним. Починають засновуватися все нові поселення щораз далі від центру. На 1877 р. кількість мормонів на цих землях досягла 150.000.

1857 р. відбулися зіткнення «святих останніх днів» з урядом США. Мормони палили прерії, руйнували мости, щоб зупинити рух армії. Місто Солт-Лейк-Сіті було залишене жителями. Але зрештою конфлікт було залагоджено. 1896 р. територія поселень мормонів Юта була прийнята до США як штат.

Мормони по-своєму трактують триіпостасність Бога. Стверджується множинність богів, наявність у Бога Отця матеріяльного тіла. Аби стати духом, людська душа має визволитися з ярма тіла. Боги й богині можуть мати духовних дітей на небі. Люцифер називається старшим братом Ісуса. Заперечується непорочне зачаття Господа Ісуса Христа. Оголошується, що Ісус був одруженим.

Стверджується необхідність праці, яка повинна дати людині добробут у земному житті. Зазвичай громади мормонів добре забезпечені.

1838 р. запроваджується обов’язкова сплата десятини членами секти. 1842 р. Джозеф Сміт проголошує полігамію (багатоженність). Кожна дружина з дітьми повинна була мати окремий будинок, а коли вони жили в одному будинку, то мали забезпечуватися окремими приміщеннями. Чоловік відповідав за матеріяльне забезпечення дружин, за освіту дітей. Конґрес США 1862 р. ухвалив закон, який забороняв полігамію. 1882 р. було встановлено норми покарання за полігамію – від штрафу до тюремного ув’язнення. Багатоженці позбавлялися громадянських прав. 1887 р. церква святих останніх днів була визнана ліквідованою, а її майно передавалося державі. 1890 р. президент (пророк) Вудрафф проголосив скасування практики багатоженства, що дозволило знов леґалізувати секту в США. Хоча в прихованій формі багатоженство й досі зберігається в мормонів.

Джозеф Сміт розробив навчання про хрещення померлих. Від імени померлого (за довіреністю) хрещення приймають живі люди. Це дозволяє залічувати померлих до мормонів. Одна з основних функцій храмів мормонів – хрещення в ім’я мертвих.

Мормони сьогодні є міцною багатою організацією з центром у Солт-Лейк-Сіті, штат Юта. Першим президентом секти є від 1995 р. Гордон Б. Хінклі.

На 1970 р. у світі налічувалося 3,6 млн. мормонів, в т.ч. у США – 2,8 млн. мормонів, об’єднаних у «Церкву Ісуса Христа святих наших днів» та в 125 організацій, що відділилися від неї. 1985 р. їхнє число сягало в світі вже 6 млн. 1993 р. говорять про 8 млн. мормонів і 40.000 їхніх місіонерів. Третина мільйону людей вступає до секти щороку. Рядові мормони об’єднуються в різні корпуси та загони. Мормони чоловічої статі, що досягли 12-річного віку, стають членами корпорації священнослужителів. Більшість з них виконує обов’язки дияконів або старійшин. Мормони мають своїх єпископів, пресвітерів, радників, учителів.

Адвентисти

У 30-і рр. XIX ст. в США виникла секта адвентистів (від лат. «adventus» – прихід, пришестя). Засновником секти був баптистський пресвітер Вільям Міллер (1782-1849 рр.), який з 1818 р., посилаючись на Книгу пророка Даниїла, пророкував близькість другого пришестя Спасителя, страшного суду та тисячолітнього царства Божого. 1831 р. довкола Міллера організувалася група прихильників.

1833 р. Міллер видав брошуру «Свідчення зі Святого Письма та історії про друге Христове пришестя близько 1843 р. і Його особисте царювання протягом тисячі років». Він посилався на слова ангела до Даниїла про те, що святиня буде занедбана «аж до двох тисяч трьох сот вечорів та ранків; тоді святиня ввійде в свої права» (Дан. 8:14). День Міллер рахував за рік. Він додав 2300 до року відновлення богослужінь у святині за царя Кира (457 р. до Р.Х.). Так він визначив 1843 р. за дату настання страшного суду.

Коли день страшного суду не настав у визначений час, спершу Міллер пробував кореґувати дати (переніс на наступний рік), а потім був викритий у шахрайстві й виключений з секти. Його прихильники назвали себе міллеритами й утворили в м.Олбані, штат Нью-Йорк, «Асоціяцію тисячолітнього пришестя». За їхнім вченням, при другому пришесті Спасителя воскреснуть тільки праведники, а решта воскресне вже після тисячолітнього царства для останнього суду. Сектою практикується водне хрещення через занурення, переломлення хліба, обмивання ніг. Адвентисти не визнають безсмертя душі, вчення про рай і пекло.

Дехто з адвентистів відійшов після того, як віщування Міллера не справдилися. Інші утворили нові секти адвентистського забарвлення, в т.ч. «Адвентистів сьомого дня». Її заснували 1844-1845 рр. проповідник Джемс Уайт та його дружина Елен Уайт (1827-1915 рр.), яка виступала як пророчиця. Адвентисти говорять про понад 2 тис. видінь Елен Уайт. Її віровчення викладене в книгах «Шлях до Христа», «Видіння та досліди», «Велика Боротьба». Елен Уайт оголосила про пророцтво щодо суботи як дня відпочинку, падіння всіх Церков, крім адвентистської, доручення адвентистам проповідувати заповіді Божі тощо.

Сформувалася структура організації адвентистів сьомого дня, на чолі якої стоїть Генеральна конференція. Групи громад утворюють з’єднання, котрі поєднуються в союзи. З союзів утворюється 12 дивізіонів, кожен з яких являє об’єднання громад адвентистів кількох держав.

Адвентисти сьомого дня стверджують, що на кінець ХХ ст. їх налічувалося близько 7 млн. чол. Щороку хрещення приймало в секті близько півмільйона чоловік.

Свідки Єгови

Американський торговець пшеницею Чарльз Тейз Рассел (1852-1916 рр.) засновує громаду «дослідників Святого Письма» в містечку Аллеґані, США. Як і адвентисти, він вчив про явний прихід Ісуса Христа. Заперечується віра в загробне життя, в триіпостасність Божества; Христос вважається не другою особою Святої Тройці, а «прославленою духовною істотою», яка виконує волю бога Єгови. 1931 р. послідовники Рассела стали називатися «Свідками Єгови».

Рассел вчить, що Христос з’явиться в духовному храмі 1874 р., що 1878 р. почнеться духовне воскресіння 144.000 членів «небесного класу». 1879 р. Рассел почав видавати журнал «Zion’s Watch Tower» (Сіонська вартова башта), 1884 р. він засновує «Товариство Вартової башти», президентом якого став Рассел. 1891 р. Рассел вирушив у подорож по Європі та Близькому Сходу. На початку XX ст. було утворено філії Товариства у Великій Британії, Німеччині, Австралії.

Наприкінці 1994 р. в понад 230 країнах діє понад 4,5 млн. свідків Єгови.

1909 р. центр «Товариства Вартової Башти» перенесли в Бруклін (Нью-Йорк). 1914 р. в Англії засноване «Товариство міжнародних дослідників Біблії». 1916 р. президентом «Товариства Вартової Башти» став Джозеф Франклін Рутерфорд. Керівний орган – 11 «помазаних християн», серед них 7 директорів «Товариства Вартової башти». Для нагляду за діяльністю на місцях призначаються комітети філіялів з трьох або більше осіб. Філіялів є понад 100.

З 1950 р. почалося видання нового єговістського перекладу Святого Письма. На 90-і рр. видано понад 70 млн. примірників 13 мовами. Від 1920 р. загалом було видано понад 9 млрд. примірників єговістської літератури понад 200 мовами.

Церква об’єднання Муна

Офіційна назва цієї секти – «Асоціяція Святого Духа для об’єднання всесвітнього християнства» (Unificаtion Church). Її організатор і одноосібний лідер – Сун Мен Мун, народжений у Північній Кореї 1926 р., батьки якого стали християнами й увійшли до пресвітеріянської церкви. Мун стверджує, що в 16 років йому явився Христос і доручив завершити те, чого не зумів Сам завершити.

Секта поширилася на Далекому Сході, головно в Південній Кореї. Мун тричі притягався там до відповідальности за звинуваченням у двоженстві й сексуальних збоченнях. Він був чотири рази одружений, 1960 р. одружився вп’яте й востаннє на студентці, яку проголошено «матір’ю світобудови». 1972 р. Мун переїхав до США.

Кількість його послідовників досягає 2 млн. Твори Муна шануються в секті більше за Біблію. «Зараз Бог відкидає від Себе християнство і встановлює нову релігію, і цією новою релігією є Церква об’єднання... Правою ногою ми топчемо християнство і підкорюємо його собі», – заявляє Мун. Його головний твір «Божественний принцип» був опублікований вперше в 50-х рр.

Мун вважає себе месією. Його нове тлумачення Біблії спирається на східну філософію, припускає недосконалість Бога. Богові необхідне творіння для самореалізації. Мун заперечує догмат Святої Тройці. До Тройці, разом із Богом, він включає себе самого та свою дружину. Він вважає, що Христос не здійснив кінцевої мети: не створив родини. Сучасна родина – творіння нечистої сили й повинна бути замінена на «сім’ю» послідовників Муна, що сліпо коряться його волі.

Новаків послідовники Муна вміщують до центрів навчання, уважно доглядають, оточують увагою, терпляче вислуховують їхні скарги. Кожен крок новаків реґламентується, їм не лишається вільного часу. Навчання новонавернених триває 7, 20 або 100 днів. Неофіт сидить у цей час на голодному пайку, йому відводиться короткий час на сон.

Член секти зобов’язаний займатися жебранням і віддавати зібране до секти. Послідовники Муна мають працювати на підприємствах секти, брати участь у показових заходах.

Витрачається на потреби секти 90 млн. доларів на рік. За ці кошти у Нью-Йорку Мун купив 42-поверховий готель за 52 млн. доларів.

Cхідні культи

Протягом ХХ ст. на Заході поширилася транцендентна медитація, заснована Махаріші Махеш Йоґі (1910). Махаріші започаткував свій рух на основі виділення з Вед техніки медитації. 1958 р. він проголосив «рух духовного відродження» в Індії, наступного року переїхав до США. Було засновано університет в штаті Айова, 359 «навчальних центрів творчого інтелекту». Члени секти проходять через ритуал посвяти, під час якого читається санскритський гімн поклоніння, згадуються 24 боги індуїзму й 27 разів кладуться поклони.

Техніка трансцендентної медитації (ТМ) включає розслаблення й відпочинок, самонавіювання. Щоранку й щовечора 20 хвилин віддається медитації.

Заперечується безмежний особистісний Бог Святого Письма. Бог ТМ асоціюється з природою. Людина також ідентифікується з Богом. Христос розглядається тільки як просвічена людина. ТМ вважає себе єдиним шляхом виходу з полону гріха.

Іншою формою поширення індуїстської доктрини на Заході стало «Міжнародне товариство свідомости Крішни». Доктрина Крішни була виведена з вірувань індуїстської секти Вішну в XV cт. Індуїзм вчить, що людина мусить пройти через серію послідовних перевтілень, щоб позбутися карми, яка тяжіє над нею. Крішнаїзм персоналізує бога, стверджує, що всі боги (в т.ч. Ісус Христос) є формами одного абсолютного бога, котрого вони називають Крішною. .

У США крішнаїзм започаткував Абхау Чаран Де Бхактиведант Свамі Прабхупад 1965 р. Він і заснував «Міжнародне товариство свідомости Крішни».

Молитовні практики крішнаїтів включають повторення імени Крішни, повторення мантри «Харе Крішна» 1728 разів на день. Послідовники Крішни закликаються до зречення матеріяльних дібр. Практикуються жертвопринесення: в жертву Крішні приноситься вода, рис, квіти. Роздається жертовний хліб – «прасад».

Саєнтологія

Лафаєт Рональд (Рон) Хаббард (1912-1986 рр.) – американський автор фантастичних романів. У травні 1950 р. він надрукував книжку «Діянетика – сучасна наука дешевого здоров’я». Діянетика – винайдене Хаббардом вчення про розум, про душевне здоров’я, технологію позбавлення комплексів і шкідливих звичок. Хаббард включив до неї елементи метафізичної спекуляції, положення стародавніх східних релігій, окультизму й магії. Так утворилося нове релігійне вчення, «саєнтологія», – «вчення про знання», «прикладна релігійна філософія», що навчає мудрости й практики управління духом. «Церква саєнтології» була зареєстрована в Каліфорнії 1954 р.

Людина, за доктриною Хаббарда, – духовна істота, що живе в тілі й використовує розум. Іншою духовною істотою є істота-дух, що зветься «тетаном». Тетан існує у всесвіті 300 трильйонів років, переселяючись із тіла в тіло або ж мандруючи всесвітом.

Причина всіх проблем людини – «інґрама» (ingramme), хворобливі враження від колишнього досвіду. Фізичні й духовні хвороби, злочини породжуються інґрамами. Від них можна позбавитися спеціяльними технологічними процедурами – «одитінґами», що очищують людей. Під час одитінґу одитор (спеціяліст з вислуховування) допитує людину про найхворобливіші випадки з її життя, пропонує пригадати їх кілька разів, доки вони не сприйматимуться байдуже. Коли всі інґрами видалені, людина оголошується «клиром» (clear), повністю очищеною істотою, в котрої відсутній реактивний розум. Після цього відкривається шлях до перетворення на «діючого тетана», надлюдину, що має сильну волю й досягнула всевизначення. Весь процес очищення коштує понад $ 200.000.

У саєнтологів існує підрозділ, що називається «Морська організація». Його члени укладають з сектою угоду на мільйон років, присягаючи насаджувати діянетику на планеті й у всьому всесвіті. Символ Морської організації (МОРГ) – п’ятикутна зірка, оточена двома тринадцятилистниками.

1977 р. американський суд звинуватив Хаббарда в шпигунській діяльності. Його організація підозрювалася в шахрайстві, ухилянні від сплати податків, фінансових зловживаннях. Американська асоціяція психологів закликала не використовувати діянетику як терпевтичний засіб. У багатьох країнах саєнтологи заборонені або обмежені в правах. У Греції 1998 р. вони були позбавлені реєстрації. В Німеччині Церква саєнтології поставлена під нагляд поліції. У Франції вона названа найбільш небезпечною з сект.

New Age

Культи Нового Часу (New Age) поширюються в світі в 70-і рр. ХХ ст. В основі їхньої появи – теософське вчення Блаватської. Великий вплив на New Age справили «видіння» Еммануїла Сведенборґа, трансценденталізм Ральфа Уолдо Емерсона (1803-1882 рр.).

New Age проголошує себе казаном, у якому варяться усі вірування з перевагою моністичного пантеїзму. Для New Age властивий еклектизм. Використовуються віра в карму, інкарнацію. Практикуються заняття окультизмом, спіритичні сеанси. New Age поширюється через заняття йогою, медитації.

Християнство засуджується New Age як обмежене, догматичне й авторитарне.

Сатанізм

Обожнення князя темряви набуває безпосереднього характеру в різного роду сатанистських культах. Психологічним ґрунтом цих культів є різного роду садистсько-мазохістські збочення. Сатаністами відправляється т.зв. «чорна меса».

Вихідною подією новочасного сатанізму є 1966 р., коли Антон Шандор ЛаВей заснував «церкву сатани» в Сан-Франциско. Їй вдалося набути леґального статусу. Швидко розпродано наклад книги лідера секти «Сатанинська біблія».

У жовтні 2004 р. Королівський флот Великої Британії на вимогу технічного спеціяліста Кріса Кранмера, що служить на фреґаті «Cumberland», офіційно визнав практику сатанізму й дозволив Кранмеру відправляти на кораблі сатанинські ритуали.

Для сатанізму властива культивація темного начала в людині. Він закликає ненавидіти ворога, прагнути помсти. Поширюється зневага й ненависть до релігії любови; сатаністи часто виявляють себе профануванням християнських святинь – храмів, каплиць, цвинтарів. «Ми – свої власні боги», - стверджує ідеологія сатанізму. Традиційні гріхи вважаються за чесноти, альтруїзм – за міф, а християнські чесноти – за єресь.

Comments