2016


РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

архиєпископа Харківського і Полтавського ІГОРЯ

всечесному священству й побожним мирянам

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної Православної Церкви


Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!

У ці зимові дні на межі 2015 і 2016 років від Різдва Христового ми опиняємося в піднесеній атмосфері переживання радісної зустрічі з Божим Сином. Здається, увесь світ рушає за сяйвом провідної зорі й гуртується в замилованому спогляданні ясел у вифлеємському вертепі.

Та, вслухаючись у розповідь євангелиста Луки, ми раптом здригаємося від слів: «...бо в заїзді місця не стало для них» (Лк. 2:7). Як могло таке трапитися в Юдеї, котра віками жила в очікуванні саме Його, Месії, передреченого пророками? Хіба не лунало в тамтешніх синагогах рік у рік: «А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі» (Мих. 5:1)? Владика прийшов – але для нього бракує місця в оселях Вифлеєму...

Українська колядка виразно передає драму зустрічі Божої Матері з непривітним і самовдоволеним світом земного успіху:

 

А Пречиста Діва по світу ходила,

Прийшла до багача, на ніч ся просила.

А той пан господар не хтів ночувати,

Сказав своїм слугам собаками гнати.

Господарі вифлеємських осель не побажали ризикувати прибутком і власним ілюзорним затишком, впускаючи додому убогих мандрівників. Вони побоялися втратити відносну стабільність, не схотіли поступитися частинкою відвойованого для себе життєвого простору. Страх змін став для них нездоланною перешкодою на шляху в майбутнє.

Нагадування про драму людства, котре виявилося не готовим до зустрічі з очікуваним Спасителем, - це пересторога, звернена до кожного з нас. Народжений у Вифлеємі Господь стоїть перед нами в очікуванні: а чи відкриємо ми перед Ним власний внутрішній світ? Чи впустимо Його в оселю свого серця?

Ми можемо перетворити своє серце на теплі ясла для Немовлятка Христа, коли вирушимо назустріч один одному, озброєні силою прощення і милосердя. Ми відкриємося перед Ісусом, відкидаючи старі міфи й забобони. Наше життя розчиниться для всеосяжної присутности Господа через жертовне служіння євангельській правді, самозречену допомогу скривдженим і знедоленим.

Аби чесно зустріти Месію, необхідно бути готовим до боротьби з власним страхом, з запобігливим пристосовництвом до суспільної кон’юнктури. А ще слід перемогти скепсис і зневіру, які заважали помітити Месію в звичайному галилеянині усім, хто зневажливо твердив: «Хіба ж може бути з Назарету що добре?» (Ін. 1:46).

Минулорічна ініціятива міжцерковного діялогу, виявлена Харківсько-Полтавською єпархією, стала, може, найціннішим внеском нашої спільноти у творення Єдиної Помісної Церкви в Україні. Ми розчинили свої серця перед братами і сестрами, належними до єдиної київської християнської традиції, керуючись Христовим заповітом: «Щоб були всі одно» (Ін. 17:21). З вірою і любов’ю ми чекаємо на відповідь, аби разом стати перед єдиним престолом. Це відбудеться лише якщо в убогих яслах із вифлеємської печери ми зможемо відкрити для себе престол Господа слави. А отже, коли переможемо архаїчні упередження, звільнимося від політичних амбіцій, вийдемо з полону ілюзій минулого. Коли зможемо побачити в своєму ближньому Самого Христа, Котрий стоїть і чекає: а чи впустимо ми Його в оселю свого серця? Амінь.

Христос народжується! – Славіте Його!

 

† Ігор

архиєпископ Харківський і Полтавський

м.Харків

Різдво Христове 2015/ 2016 року

Comments