РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
архиєпископа Харківського і Полтавського
ІГОРЯ
всечесному
священству й побожним мирянам
Харківсько-Полтавської
єпархії
Української
Автокефальної Православної Церкви
Всечесні
Отці! Дорогі Брати і Сестри!
У ці зимові
дні на межі 2015 і 2016 років від Різдва Христового ми опиняємося в піднесеній
атмосфері переживання радісної зустрічі з Божим Сином. Здається, увесь світ
рушає за сяйвом провідної зорі й гуртується в замилованому спогляданні ясел у
вифлеємському вертепі.
Та, вслухаючись у розповідь євангелиста Луки, ми раптом
здригаємося від слів: «...бо в заїзді
місця не стало для них» (Лк. 2:7). Як могло таке трапитися в Юдеї, котра
віками жила в очікуванні саме Його, Месії, передреченого пророками? Хіба не
лунало в тамтешніх синагогах рік у рік: «А
ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що
буде Владика в Ізраїлі» (Мих. 5:1)? Владика прийшов – але для нього бракує
місця в оселях Вифлеєму...
Українська колядка виразно передає драму зустрічі Божої
Матері з непривітним і самовдоволеним світом земного успіху:
А Пречиста Діва по світу ходила,
Прийшла до багача, на ніч ся просила.
А той пан господар не хтів ночувати,
Сказав своїм слугам собаками гнати.
Господарі вифлеємських
осель не побажали ризикувати прибутком і власним ілюзорним затишком, впускаючи
додому убогих мандрівників. Вони побоялися втратити відносну стабільність, не схотіли
поступитися частинкою відвойованого для себе життєвого простору. Страх змін став
для них нездоланною перешкодою на шляху в майбутнє.
Нагадування про драму
людства, котре виявилося не готовим до зустрічі з очікуваним Спасителем, - це
пересторога, звернена до кожного з нас. Народжений у Вифлеємі Господь стоїть
перед нами в очікуванні: а чи відкриємо ми перед Ним власний внутрішній світ?
Чи впустимо Його в оселю свого серця?
Ми можемо перетворити
своє серце на теплі ясла для Немовлятка Христа, коли вирушимо назустріч один
одному, озброєні силою прощення і милосердя. Ми відкриємося перед Ісусом,
відкидаючи старі міфи й забобони. Наше життя розчиниться для всеосяжної
присутности Господа через жертовне служіння євангельській правді, самозречену
допомогу скривдженим і знедоленим.
Аби чесно зустріти
Месію, необхідно бути готовим до боротьби з власним страхом, з запобігливим
пристосовництвом до суспільної кон’юнктури. А ще слід перемогти скепсис і
зневіру, які заважали помітити Месію в звичайному галилеянині усім, хто
зневажливо твердив: «Хіба ж може бути з
Назарету що добре?» (Ін. 1:46).
Минулорічна ініціятива
міжцерковного діялогу, виявлена Харківсько-Полтавською єпархією, стала, може,
найціннішим внеском нашої спільноти у творення Єдиної Помісної Церкви в
Україні. Ми розчинили свої серця перед братами і сестрами, належними до єдиної київської
християнської традиції, керуючись Христовим заповітом: «Щоб були всі одно» (Ін. 17:21). З вірою і любов’ю ми чекаємо на
відповідь, аби разом стати перед єдиним престолом. Це відбудеться лише якщо в
убогих яслах із вифлеємської печери ми зможемо відкрити для себе престол Господа
слави. А отже, коли переможемо архаїчні упередження, звільнимося від політичних
амбіцій, вийдемо з полону ілюзій минулого. Коли зможемо побачити в своєму
ближньому Самого Христа, Котрий стоїть і чекає: а чи впустимо ми Його в оселю свого
серця? Амінь.
Христос народжується! – Славіте Його!
†
Ігор
архиєпископ
Харківський і Полтавський
м.Харків
Різдво Христове 2015/ 2016 року