Історія української літератури ХVII-XVIII ст.

Тема 1. Бароко як стиль літератури й стиль життя 

Визначення стилю бароко. Етимологія назви. Особливості барокової поетики: динамізм, універсалізм художнього мислення, контрасність зображення, метафоричність образності, символічно-алегорична мова та ін.

Контрреформація та її вплив на духовне життя Європи. Містицизм і монаше життя. Берестейська унія (1596). Міжконфесійне протистояння в Речі Посполитій. Культ святих і захист ідентичності Київської Церкви. Канонізаційні та беатифікаційні процеси XVII-XVIII ст. Обрядові шукання.

Сарматизм. Сарматський міф як чинник творення шляхетської субкультури. Шляхта в Речі Посполитій. Козацтво в пошуку власного місця в суспільній ієрархії. Козацький міф.

Школа і літературне життя. Досвід єзуїтського шкільництва і феномен колегій. Братські школи. Києво-Могилянська колегія (академія) та її роль у літературному житті. Поетика й риторика, їхній вплив на естетичну свідомість. Київська поетика 1637 р. «Поетика» і «Риторика» Феофана Прокоповича. «Сад поетичний» Митрофана Довгалевського. Шкільний театр. Теорія драми в курсі шкільної поетики. Жанри шкільної драми.

Суспільна нестабільність і барокова ментальність. Паломництво. «Мандровані дяки» як соціокультурний феномен. Стиль життя й культуротворчі стратегії. Зв’язок зі школою та з церковним побутом. Бурлеск і травестія в творчості «мандрованих дяків». Літературний складник української ярмаркової культури. Концепція «карнавальної культури» Михайла Бахтіна як методологічна основа для вивчення бурлескно-травестійної творчості.

Тема 2. Історико-культурні параметри епохи Бароко.

Раннє Бароко (перша третина XVII ст.)

Полемічний стрижень літературного життя. Ключова роль полемічного діалогу Іпатія Потія з Мелетієм Смотрицьким у літературному процесі. Перші панегірики. Драматизація поетичного тексту. Декламації та діалоги.

Повернення центру культурного життя до Києва. Київське Богоявленське братство. Братська школа. Київська лаврська друкарня.

Входження в суспільно-культурне життя козацтва. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Відновлення православної ієрархії 1620 р. й наростання міжконфесійного конфлікту.

Зріле Бароко (30-і рр. XVII ст. – 10-і рр. XVIII ст.)

Митрополит Петро Могила і його оточення. Академічний характер полемічної творчості. Барокове проповідництво.

Києво-Могилянська колегія (академія). Курси поетики та риторики; їхній вплив на літературну практику. Шкільний театр і розвиток української драматургії.

Козацькі війни й криза шляхетської субкультури. «Література канцеляристів».

Єпископ Лазар Баранович і києво-чернігівський вчений гурток. Заснування Чернігівської друкарні й колегії.

Гетьманщина і поділ України. Проблема «козацького бароко».

Культуротворча діяльність гетьмана Івана Мазепи.

Пізнє Бароко (20-і – 90-і рр. ХVIII ст.)

Репресивна політика московського царату й початок цензурних обмежень. Зміни в системі побутування літературного тексту. Бароко й рококо. Риси класицизму.

Паломницька література. «Мандровані дяки». Григорій Сковорода – «мандрівний філософ».

Василіанський чин і діяльність Почаївської друкарні. Поширення «побожних пісень» і коляд.

Тема 3. Міжконфесійна полеміка епохи Бароко.

Митрополит Іпатій Потій. Біографія. Роль у проголошенні Берестейської унії. Захист унійної ідеї в трактатах «Унія» (1595), «Антиризис» (1599). Модель стосунків християнського Заходу і Сходу в трактаті «Гармонія» (1608).

Архієпископ Мелетій Смотрицький. Життєвий і творчий шлях. Книга «Антиграфи» (1608) і початок полемічної творчості. Трактат «Тренос» (1610): історичні обставини появи, композиція, персоніфікований образ Матері-Церкви і його роль у структурі твору, художня мова. «Граматика слов’янська» (1619) як наслідок педагогічної діяльності. Архієрейське служіння і захист прав православного єпископату в трактатах «Виправдання невинності» (1621), «Оборона виправдання» (1621), «Юстифікація невинності» (1622). Духовна криза, подорож на Схід, написання та публікація «Апології» (1628). Прийняття унії й захист цього кроку в творах «Протестація» (1628), «Паренезис» (1629), «Екзетезис» (1629).

Розширення історичної ретроспективи в трактаті о. Лева Кревзи «Оборона церковної єдності» (1617). Митрополит Йосиф Вельямин Рутський. Біографія. «Палінодія» о. Захарії Копистенського. Композиція, проблематика. Характер використаних джерел. Риторична модель і художня мова твору. Діалог із Левом Кревзою.

Історико-літературне значення трактату о. Касіяна Саковича «Перспектива» (1642). «Літос» Євсевія Пиміна (1644): проблема авторства, місце в літературній полеміці, нові риси в усвідомленні ідентичності київської культурної традиції, характер зіставлення східного та західного обрядів. Полеміка з Касіяном Саковичем.

Єпископ Лазар Баранович. Біографія. Відповідь на книгу Павла Боїма в творі «Нова міра старої віри» (1676).

О. Іоаникій Ґалятовський. Відомості про життя. Дискусія з о. Адріаном Пікарським та її виклад у книзі «Розмова Білоцерківська» (1676). Підсумковий характер трактату «Фундаменти» (1683) у православно-католицькій полеміці. Проблеми стосунків з юдаїзмом у книзі «Месія правдивий» (1669). Ісламська проблематика в творах «Лебідь» (1679) та «Магометів Коран» (1683).

Українські полемісти як учасники російського полемічного дискурсу. Митрополит Димитрій Туптало та його критика старообрядництва («Розыск о раскольнической брынской вѣрѣ», 1709). Митрополит Стефан Яворський і його трактат «Камень вѣры» (1718).

Тема 4. Барокова риторика і практика ораторської культури.

Проповідь у риторичній стратегії Контрреформації. Учительні Євангелія як тип літературного збірника. Проповідницька творчість о. Кирила Транквіліона Ставровецького («Євангеліє учительноє», 1619). Проповіді оо. Леонтія Карповича, Захарії Копистенського, Ігнатія Старушича.

О. Іоаникій Ґалятовський як теоретик і практик церковного красномовства. Збірник «Ключ розумѣнія» (1659). Гомілетичний трактат «Наука альбо способ зложеня казаня».

Риторична спадщина єпископа Лазаря Барановича. Книги «Меч духовный» (1666), «Трубы словес проповѣдных» (1674). Проблема «греко-слов’янської» проповіді.

Творчість о. Антонія Радивиловського – вершина української ораторської прози. Збірники проповідей «Огородок Маріи Богородицы» (1676), «Вѣнець Христов» (1688). Оповідні приклади в текстах проповідей, їхня типологія.

Катехитичні тексти. «Катехизис» Йосафата Кунцевича. «Катехизис» митрополита Петра Могили (1645) та його значення для Православної Церкви. Літературний зміст книги «Народовѣщаніє» (1756).

Тема 5. Житійна література XVII-XVIII ст.

«Патерикон» єпископа Сильвестра Косова (1635) й початок барокової інтерпретації оповідань про києво-печерських подвижників. Посилення наративних елементів. Алегоризація патерикових сюжетів. Додатові частини книги та їхня роль в інтерпретації сюжетів.

Праця над текстом Києво-Печерського патерика та її відображення в редакції о. Йосифа Тризни.

«Патерик или Отечник Печерскій» (1661). Композиція книги, зростання в ній ролі авторів. Характер опрацювання ранніх патерикових сюжетів. Алегорично-символічні елементи образності. Допоміжні частини книги (передмова-посвята, передмова, додатки, коментарі, покажчики, гравюри).

Опрацювання в житійній формі сюжету про загибель архієпископа Йосафата Кунцевича. Агіографічні твори митрополита Йосифа Вельямина Рутського, єпископа Якова Суші.

«Житіє прп. Іова Желѣза» ієромонаха Досифея. Вияв у тексті авторської особистості.

«Книги житій святых» митрополита Димитрія Туптала (1689-1705). Джерела сюжетів, напрямки їхнього опрацювання. Композиція книги. Роль «Малих Четьїх Міней» свт. Димитрія Туптала в православній агіографії. Переклади й перекази текстів.

Збірки богородичних оповідань: «Небо новоє» о. Іоаникія Ґалятовського (1665), «Руно орошенноє» свт. Димитрія Туптала (1680). Джерела сюжетів, циклічність оповідань.

Тема 6. Історико-мемуарна проза.

Відродження досвіду літописання в 20-40-і рр. XVII ст. Проблема авторства й часу написання Густинського літопису, його зміст і художня мова. Місцеві літописи: Львівський, Острозький.

«Кройніка» о. Феодосія Сафоновича. Відомості про автора. Структура й просторово-часові виміри літописного сюжету.

«Синопсис» (1674) як спроба ретроспективного пошуку мотивів приєднання України до Московського царства. Впровадження в українське літописання елементів монархічної ідеології. Сюжетний матеріал і засоби його літературного втілення в бароковий текст.

«Козацькі літописи» як літературний феномен. Літопис Самовидця: проблема авторства, концепція визвольної війни, персонажі, структура сюжету. Літопис Самійла Величка: образ автора, структура збереженого тексту, літературні джерела, синкретизм, елементи містифікації (образ Самійла Зорки). Літопис Григорія Грабянки: відомості про автора, концепція «козацького народу» та його історії, батальні картини, художня мова.

«Історія Русів». Проблема автентичності, часу написання й авторства. Елементи літописного жанру в творі. Засоби міфологізації історії. Патріотичний зміст твору. Публіцистичність стилю. Персонажі – борці за свободу України. Вплив «Історії Русів» на літературу романтизму.

Тема 7. Паломницька проза

«Діаріуші» прмч. Афанасія Филиповича та свт. Димитрія Туптала: особливості втілення життєвого досвіду автора; трансформація щоденника в житійний текст. Автобіографія о. Іллі Турчиновського.

Життєва дорога прп. Паїсія Величковського. «Автобіографія».

«Странствованія» Василя Григоровича-Барського (1744). Відображення в тексті динаміки життєвого руху автора. Образ оповідача. Сполучення паломницького наративу та нотаток мандрівника. Етнокультурний аспект твору. Художня мова.

Тема 8. Панегірична, епіґраматична, курйозна поезія.

Теоретична поетика в українській школі XVII-XVIII ст. «Вѣзерунк цнот Єлисея Плетенецкого» Олександра Митури (1618): автор і герой твору, композиція, алегоризм мови.

«Вѣршѣ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного, гетмана войска Єго Королевскои Милости Запорозкого» Касіяна Саковича (1622). Історичні обставини написання. Герой твору як історична постать і персонаж панегірика-некролога. Декламаційна форма. Поетична мова.

«Евхаристиріон» о. Софронія Почаського (1632). Автор та історичні обставини написання. Герой твору. Композиція. Алегоричний спосіб зображення місії київської лаврської школи. Використання міфологічної образності. Декламаційна форма.

Іван Орновський та його панегірики «Муза Роксоланська» (1688) і «Аполлон Сарматський» (1703).

Гетьман Пилип Орлик як державний діяч і письменник. Панегірик «Російський Алкід» (1695): образ гетьмана Івана Мазепи, використання історичних сюжетів і міфологічної образності. «Гіпомен Сарматський» (1698).

Емблема як зразок синкретичної творчості. Структура емблеми, її складники: гравюра, епіграф, епіграма, коментар.

О. Іван Величковський. Відомості про письменника. Збірка епіграм «Зеґар з полузеґарком» (1690). Антологія курйозних віршів «Млеко» (1691).

Творчість о. Климентія Зіновієва. Дискусії про автора, історія відкриття рукопису. Тематичні цикли. Проблематика. Відкриття естетики повсякденного побуту. Версифікаційна техніка. Збірка «Приповісті посполиті».

Тема 9. Метафізична, елегійна й історична поезія.

«Лямент о пригоді нещасной, о зелживості і мордерстві мещан острозьких» (1636). Історична основа подій. Сюжет і композиція твору. Риторичні фігури.

Історичні вірші про Хмельниччину: «Висипався хміль із міха», вірші з літописів Йоахима Єрлича та Григорія Граб’янки, «Дума козацька про війну з ляхами над рікою Стиром» (1651). Форми поетичної інтерпретації історичних сюжетів.

Митрополит Феофан Прокопович як поет. Біографія. Зображення Полтавської битви в оді «Епінікіон» (1709), тенденційність оди. Вірші «За Могилою Рябою» та «Запорожець кающийся».

Життя і поетична творчість Антона Головатого.

Збірка о. Кирила Транквіліона Ставровецького «Перло многоцѣнноє» (1646). Авторська самооцінка в передмові. Структура збірки. Версифікаційна техніка автора і вплив на неї гімнографічної традиції. Діалогізація тексту. «Лѣкарство роскошником того свѣта».

Поетична спадщина єпископа Лазаря Барановича. Консептизм поезій. Збірка «Аполлон християнський» (1670) як зразок агіографічної поезії. Збірка «Аполлонова лютня» (1671): образи і мотиви поезій, символічна мова творів, елементи курйозного віршування. Відображення реалій Руїни.

Поезія свт. Іоана Максимовича. Біографія. Збірка «Алфавіт» (1705), її художня структура як відображення барокового універсалізму. Агіографічні вірші. «Богородице Діво» (1707) – найбільша українська метафізична поема. Особливості інтерпретації богородичних мотивів.

Збірка «Богогласник» (1791). «Побожні пісні» в релігійному побуті Правобережної України. Роль василіанського чину в поширенні «побожних пісень». Джерела творів збірки та напрямки їхнього редаґування. Композиція та склад збірки.

Церковні коляди. Адаптація народних звичаїв колядування Київською Церквою. Витіснення народних обрядових пісень різдвяними піснями літературного походження. Коляди «Бог Предвічний», «Небо і земля нині торжествують», «Шедше тріє царі».

Творча спадщина о. Івана Некрашевича. Відомості про автора. Діалог «Ярмарок», мотиви ярмаркування та типізовані персонажі. «Исповѣдь» (1789): характер конфлікту, соціальна тенденційність, відображення народної релігійності. «Замысл на попа»: продовження мотивів «Исповѣді», просвітительські тенденції, форма полілогу. Віршові послання до о. Івана Филиповича. Коломийковий вірш.

Пісня Семена Климовського «Їхав козак за Дунай», її фольклоризація та літературна історія.

«Пѣснь о свѣтѣ» Олександра Падальського. Елегійні мотиви. Акровіршева форма. Елементи фольклорної поетики. Версифікація.

Тема 10. Гумористичне віршування.

«Мандровані дяки» як соціокультурний феномен. Різдвяні та великодні вірші-орації. Іронічна самохарактеристика, змалювання шкільного й церковного побуту. Вірші з «Шариського співаника» та з колекції о. Антона Петрушевича.

Різдвяні та великодні вірші-травестії. Переклад євангельських сюжетів мовою народної культури. Амбівалентність сюжетів і використання поетики бурлеску. Характер травестіювання євангельських образів і мотивів. «Вѣрша, говоренная гетьману запорожцами на славный праздник Воскресеніє Христово 1791 года», історія її появи та відкриття, використання в літературі.

Гумористичні віршовані оповідання. Вірші про попа Негребецького, про Марка Пекельного, про Кирика. Просвітительські тенденції. Елементи антиклерикалізму. Особливості побутування. Історія запису й публікації.

Вірші «Доказательства Хама Данилея Куксы потомственны» та «Плач дворянина» в контексті змін соціальної структури українського суспільства. Відображення в них офіційної імперської доктрини. Монологічна форма. Сатирична самохарактеристика персонажів. Мова творів.

«Плач києвских монахов» (1786) як відгук на секуляризацію церковного майна. Соціальна тенденційність. Сатиричні портрети персонажів. Мовна самохарактеристика. Форма сатиричного діалогу.

«Сатира на слобожан» і відображення в ній станових змагань. Риторична форма.

Тема 11. Шкільна драма: містерії, міраклі, мораліте.

Теорія драми в курсі барокової поетики. Драми-містерії. «Слово про збурення пекла». Іван Франко як відкривач і дослідник драми. Стан збереження тексту. Персонажі твору. Своєрідність інтерпретації великодніх мотивів.

Митрофан Довгалевський. Відомості про письменника. Різдвяна містерія «Комическоє дѣйствіє» (1736). Композиція та сюжет. «Властотворный образ» (1737) – великодня містерія з алегоричним тлумаченням сюжету.

Міракль Феофана Прокоповича «Володимир» (1705). Історія написання й сценічного втілення. Агіографічні й літописні джерела сюжету. Відображення в творі драматургічних концепцій автора. Алегоризм сюжету й проблема суспільних підтекстів. Персонажі твору, їхнє групування. Роль хору в композиції твору.

Мораліте «Милость Божія» (1728). Проблема авторства. Особливості інтерпретації історичного сюжету. Композиція. Роль хору. Історичні й алегоричні персонажі, їхня взаємодія.

Драма «Воскресеніє мертвых» архієпископа Георгія Кониського (1746). Біографія автора, його праці з поетики. Дидактична настанова драми. Художній конфлікт. Алегорична мова. Образи Діоктита й Гіпомена.

Тема 12. Декламації, діалоги, інтермедії.

Різдвяні вірші Памва Беринди (1616). Характер інтерпретації євангельського сюжету. Драматургічна техніка.

«Розмишлянє о муцѣ Христа Спасителя» Йоаникія Волковича (1631). Відомості про автора, місце й час вистави. Композиція. Джерела сюжету. Алегоричні персонажі.

«Разговор Великороссіи с Малороссією» Семена Дівовича (1762). Відомості про автора. Персоніфіковані образи Великоросії та Малоросії, характер їхнього діалогу. Історичні сюжети в діалозі. Мова твору.

Інтермедії до драми Якуба Ґаватовича «Трагедія або Образ смерті Іоана Хрестителя» (1619): «Продаж кота в мішку» («Климко і Стецько»), «Найкращий сон» («Максим, Ригор і Денис»). Історія появи інтермедій. Сюжети, характер типізації персонажів. Фольклорні елементи. Мова.

Інтермедії до драм Митрофана Довгалевського, час і місце вистави. Мотиви інтермедій. Типізовані персонажі. Місце Козака в системі персонажів. Відображення історичних реалій і суспільна заанґажованість автора.

Інтермедії до драми архієпископа Георгія Кониського. Мотиви інтермедій. Типізовані персонажі. Принципи типізації. Соціальні мотиви.

Історичні корені вертепної драми. Драматургічна техніка. «Живий вертеп» і лялькова вистава. Записи тексту вертепної драми. Засвоєння досвіду вертепної драми українським фольклором.

Розробка традицій шкільного театру у вертепній драмі. Різдвяні містерії як взірець в інтерпретації євангельського сюжету про Різдво Христове. Фольклорні засади опрацювання традиційного сюжету; торжество добра на сцені.

Постійні персонажі вертепу: Ангел, Три царі, Пастухи, Цар Ірод, Рахиль, Смерть, Чорт. Засоби уприявнення євангельських персонажів (Немовлятка Ісуса, Матері Божої, Йосифа Обручника) в сюжеті вертепної драми.

Інтермедійна частина вертепної драми. Генетичний зв’язок із народною карнавальною культурою, з бурлескно-травестійною творчістю. Мотиви інтермедій, типізовані персонажі. Мова персонажів.

Пісенний матеріал у вертепній драмі. Роль хору в драматургічному втіленні сюжету. Коляди, канти. Гумористичні й стилізовані пісні з інтермедій.

Тема 13. Творчість Григорія Сковороди.

Григорій Сковорода – «мандрівний філософ». Біографія, її джерела. Леонід Махновець як дослідник біографії Григорія Сковороди. Міф Григорія Сковороди в історії української культури.

«Байки Харківські» (1774) – перша в українській літературі збірка байок. Жанрово-стильові особливості байок Григорія Сковороди. Система персонажів, алегорична мова. Притчі «Благодарный Еродій» та «Убогій Жайворонок» (1787). Філософсько-богословські трактати Григорія Сковороди.

Збірка Григорія Сковороди «Сад божественных пѣсней». Алегорична мова збірки. Образ саду та його генеза. Епіграфи. Жанровий характер і мотиви творів. Наспівність, використання фольклорної образності й пейзажних малюнків. Етико-філософський зміст віршів. Версифікаційні пошуки автора. Вірші Григорія Сковороди поза збіркою: твори латинською мовою, їхня педагогічна мета, розробка традиційних сюжетів, переклади і переспіви. Вірш «De libertate».

СЕМІНАРИ

Семінар 1. Мелетій Смотрицький як полеміст

Мелетій Смотрицький і Острозький гурток полемістів (Герасим Смотрицький). Відомості про дитинство Максима Смотрицького. Князь Костянтин Острозький і Мелетій Смотрицький.

Віленський період життя Максима (Мелетія) Смотрицького: Вільно як український культурний осередок. Церковна діяльність і полемічна творчість митрополита Іпатія Потія. «Antygraphy» Мелетія Смотрицького. Перехід храмів Вільна на унію. Прийняття Мелетієм Смотрицьким монашества. Віленська братська школа. «Граматика» Мелетія Смотрицького. Смерть о. Леонтія Карповича. «Казаньє на чесний погреб ... о.Леонтія Карповича».

«Θρήνος». Історія написання та поширення твору. Композиція. Символічна мова. Риторична модель та її витоки.

Мелетій Смотрицький – архиєпископ. Архиєрейські хіротонії 1620 року. Полеміка з владою. «Weryfikacja niewinności». «Obrona weryfikacji». Загибель єпископа Йосафата Кунцевича. Подорож Мелетія Смотрицького на православний Схід.

Перехід до уніятської Церкви: «Apologia peregrynacjej do krajów wschodnich». Київський собор 1628 р. «Protestacja». Захист унії в полемічному трактаті «Parenesis abo Napomnienie». Останні роки життя Мелетія Смотрицького.

Семінар 2. Історія Русів

Відкриття «Історії Русів» і проблема автентичності пам’ятки. Дискусії про авторство.

Початок української історії в «Історії Русів». Відомості про звичаї на вірування дохристиянських часів. Сліди сарматського міфу.

Княжі часи. Династія Рюриковичів і її перебування на київському престолі.

Польсько-литовська займанщина.

Російська адміністрація в Україні.

Гетьманський устрій і козацтво. Виникнення козацтва. Обґрунтування козацьких привілеїв. Козацькі повстання XVII ст. Руїна і виступ гетьмана Івана Мазепи.

Семінар 3: «Сад божествених пісень» Григорія Сковороди.

Творча біографія Григорія Сковороди. Життя як культурний текст. Києво-Могилянська академія і становлення етико-естетичного вчення. Дискусійні епізоди біографії. Вплив західної містики. Харківський колеґіум. Григорій Сковорода на Слобожанщині. Легендарний ескорт біографії.

Збірка «Сад божествених пісень». Композиція. Структуротворчі чинники. Епіграфи.

Символічна мова. Поетика. Філософський зміст поезій.

Жанрові характеристики віршів. Версифікаційна техніка. Строфічна будова.

Видання текстів

Величко Самійло. Літопис / Пер. з кн.укр. Валерія Шевчука. - К.: Дніпро, 1991. - Т.1-2.

Величковський Іван. Твори. - К.: Наук. думка, 1972. – 191 с.

Величковський Іван. Повне зібрання творів. Дзигар цілий і напівдзигарик. — К. : Дніпро, 2004. — 192с. — (Скарбниця).

Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння. - К.: Наук. думка, 1985. – 445 с.

Грабянка Григорій. Літопис / Пер. зі староукр. - К.: Т-во «Знання», 1992.- 192 с.

Григорович-Барський Василь. Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік / Пер., післямова, примітки Петра Білоуса; Передм. О. Субтельного. – К.: Основи, 2000. – 768 с.

Давній український гумор і сатира: Упор. Л.Є.Махновець. – К.: Держлітвидав України, 1959. – 496 с.

Дмитро Туптало. Житія святих: Четьї Мінеї. У 12 т. – Львів: Свічадо, 2005-2014. – Т. 1-12.

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки. – К. : Дніпро, 2006. – 976 с.

Історія русів / Пер. з рос. Івана Драча. - К.: Рад. письменник, 1991. - 318 с.

Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - К.: Наук. думка, 1971. - 390 с.

Літопис Самовидця. - К.: Наук. думка, 1971. - 207 с.

Сильвестр Косов. Патерик: Упор., пер. прот. Юрія Мицика. – К., 2007. – 156 с.

Сінкевич Наталя. «Патерикон» Сильвестра Косова: переклад та дослідження пам’ятки. – К.: Вид. Олег Філюк, 2014. – 712 с.

Сковорода Григорій. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. – К.: Наук. думка, 1983. – 542 с.

Сковорода Григорій. Повна академічна збірка творів / За ред. проф. Леоніда Ушкалова. – Харків: Майдан, 2010. – 1400 с.

Сковорода Григорій. Повне зібрання творів: У 2 т. – К.: Наук. думка, 1973. – Т. 1-2.

Транквіліон Ставровепцький Кирило. Учительне Євангеліє: Пер. Б. Криса, Д. Сироїд, Т. Трофименко. – Львів: Свічадо, 2014. – 680 с.

Українська література ХVII ст.: Упор. В.І.Крекотень. - К.: Наук. думка, 1987. – 605 с.

Українська література XVIII ст.: Упор. О.В.Мишанич. – К.: Наук. думка, 1983. – 694 с.

Українська поезія: Кінець XVI – початок XVII ст. / Упорядники В. П. Колосова, В. І. Крекотень. – К.: Наук. думка. – 1978. – 431 с.

Українська поезія XVIІ століття (перша половина): Упор. Василь Яременко. – К.: Рад. письменник, 1988. – 360 с.

Українські гуманісти епохи Відродження. – К.: Наукова думка; Основи, 1995. – Ч.1-2.

Українські інтермедії XVII-XVIII ст.: Пам’ятки давньої української літератури / АН УРСР; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка / М.К. Гудзій (вступ.ст.і відп.ред.), Л.Є. Махновець (підгот.). — К. : Видавництво АН УРСР, 1960. — 239с.

Хрестоматія давньої української літератури (до кінця XVIII ст.) / Упор. О.І.Білецький. – 3-є вид. – К.: Рад. школа, 1967. – 783 с.

ПІДРУЧНИКИ

Білоус П. В. Історія української літератури ХІ-ХVIII ст. : Навч. посібник. – К. : Вид. центр. «Академія», 2009. – 424 с.

Возняк Михайло. Історія української літератури: У 2 кн. - Львів, 1992-1994. - Кн.1-2.

Волинський П.К., Пільгук І.І., Поліщук Ф.М. Історія української літератури: Давня література. – К.: Вища школа, 1969. – 432 с.

Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. – 2-е вид. – К.: Вища школа, 1989. – 414 с.

Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. - К., 1993-1995.

Ігор Ісіченко, архиєпископ. Історія української літератури : Епоха Бароко (XVII-XVIII ст.). – Львів; К.; Харків: Святогорець, 2011. – 568 с.

Історія української літератури: У 8 т. – К.: Наук. думка, 1967. – Т.1. – 539 с; Т.2. – 483 с.

Історія української літератури: В 2 т. - К., 1987. - Т.1. - 631 с.; Т.2. – 483 с.

Історія української літератури: У 12 т. – К.: Наук. думка, 2014. – Т. 2. Давня літератури (друга половина XVI – XVIII ст.). – 840 с.

ранко І.Я. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського // Франко І.Я. Зібр. творів: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1983. – Т.40. – С.7-370.

Чижевський Дмитро. Історія української літератури: Від початків до доби реалізму. – Тернопіль: Феміна, 1994. – 480 с.

Наукові дослідження

Андрущенко Мирослава. Парнас віршотворчий: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. – К. : Українська книга, 1999. – 208 с.

Бабич Сергій. Творчість Мелетія Смотрицького в контексті раннього українського бароко. – Львів: Свічадо, 2009. – 180 с.

Барокко в славянских культурах. – М.: Наука, 1982. – 351 с.

Білоус Петро. Українська паломницька проза. – К., 1998. – 128 с.

Дмитро Туптало у світі українського бароко: Збірник наукових праць [У надзаг.: Львівська медієвістика. – Вип. 1] / Упор. Богдана Криса. – Львів: Артос – Апріорі, 2007. – 328 с.

Ігор Ісіченко, архиєп. Духовні виміри барокового тексту: Літературознавчі дослідження. – Харків: Акта, 2016. – 580 с.

Ігор Ісіченко, архиєп. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI – початку XVIII ст. в Україні. – 2-е вид. – Харків: Акта, 2015. – 248 с.

Корпанюк Микола. Слово. Хрест. Шабля: Українське монастирсько-церковне, світське крайове літописання XVI-XVIII ст., компіляції козацького літописання XVIII ст. як історико-літературне явище. – К.: Смолоскип, 2005. – 904 с.

Крекотень В.І. Вибрані праці. – К.: Обереги, 1999. – 344 с.

Крекотень В.І. Оповідання Антонія Радивиловського: З історії української новелістики. – К.: Наук. думка, 1983. – 408 с.

Криса Богдана. Пересотворення світу: Українська поезія XVII-XVIII століть. – Львів, 1997. – 216 с.

Маслов С.И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. – К.: Наук. думка, 1984. – 246 с.

Маслюк В.П. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983. – 234 с.

Матушек Олена. Проповіді Лазаря Барановича в дискурсі українського бароко: Монографія. – Харків: Майдан, 2013. – 360 с.

Махновець Леонід. Григорій Сковорода: Біографія. – К.: Наук. думка, 1972. – 255 с.

Мишанич Олекса. Література Закарпаття XVII-XVIII століть. – К.: Наук. думка, 1964. – 114 с.

Мишанич Ярослав. «Історія Русів»: Історіографія, проблематика, поетика. – К.: Обереги, 1999. – 240 с.

Ніженець А.М. На зламі двох світів: Розвідка про Г.С. Сковороду і Харківський колегіум. – Харків: Прапор, 1970. – 208 с.

Нічик В.М. Петро Могила в духовній історії України. – К.: Укр. центр духовної культури, 1997. – 328 с.

Нога Г.М. Звичаї тії з давніх школярів бували…: Український святковий бурлеск XVII –XVIII століть. – К.: Стилос, 2001. – 189 с.

Софронова Л.А. Поэтика славянского театра XVII-XVIII вв.: Польша. Россия. Украина. – М.: Наука, 1981. – 264 с.

Софронова Л.А. Старинный украинский театр. – М.: РОССПЭН, 1996. – 352 с.

Софронова Л.А. Три мира Григория Сковороды. – М.: Индрик, 2002. – 462 с.

Сулима Микола. Українська драматургія XVII-XVIII ст. – К.: ПЦ «Фоліант»; ВД «Стилос», 2005. – 368 с.

Ткачук Руслан. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI – початку XVII ст. Джерела. Риторика. Діалог. – К., 2011. – 238 с.

Українське бароко: Кер. проекту Дмитро Наливайко; наук. ред. Леонід Ушкалов. – Харків: Акта, 2004. – Т. 1. – 635 с.; Т. 2. – 411 с.

Українське літературне барокко: Зб. наук. праць / Відп. ред. О.В. Мишанич. – К.: Наук. думка, 1987. – 301 c.

Ушкалов Леонід. Світ українського барокко: Філологічні етюди. – Харків: Око, 1994. – 112 с.

Федас Й.Ю. Український народний вертеп: У дослідженнях ХІХ-ХХ ст. – К.: Наук. думка, 1987. – 184 с.

Хижняк З., Маньківський В. Історія Києво-Могилянської академії. – Київ: Академія, 2003. – 184 с.

Чижевський Дмитро. Український літературний барок: Нариси. – Харків: Акта, 2003. – 460 с.

Шевчук В. Муза роксоланська: Українська література XVI – XVIII століть: У 2 кн. – К. : Либідь, 2004. – Кн. 1. Ренесанс. Раннє Бароко. – 400 с.; – К.: Либідь, 2005. – Кн. 2: Розвинене бароко. Пізнє бароко. – 728 с.

ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА

Григорій Сковорода: Повна збірка творів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.skovoroda.org.ua/home (Дата звернення 08.02.2014). – Заголовок з екрану.

Життя і творчість Григорія Савича Сковороди [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://scovoroda.info/ (Дата звернення 08.02.2014). – Заголовок з екрану.

Ізборник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ (Дата звернення 08.02.2014). – Заголовок з екрану.