Династія Пястів. Хрещення Польщі 966 р. Об’єднання країни за часів Болеслава І Хороброго (967-1025). Унія з Великим князівством Литовським 1385 р. Династія Ягеллонів. Ягеллонський університет. Війна з Тевтонським орденом, Ґрюнвальдська битва 1410 р. й Торунський мир 1466 р. Романський і ґотичний стилі.
Хроніки Ґалла Аноніма й Вінкентія Кадлубека. «Annales seu cronicae incliti Regni Poloniae» Яна Длугоша. Агіографія. Житія святого Войцеха, святого Станіслава. Апокриф «Żywot najświętszej rodziny».
Гертруда Польська – перша відома письменниця. Свентокшизькі проповіді. Польська й латинська поезія. Пісні «Bogurodzica» «Gaude Mater Polonia», «Lament świętokrzyski», пісні Сандоміжанина.
Стиль епохи Ренесансу. Кінець правління Ягеллонів. Люблінська унія 1569 р. Гуманізм і Реформація. Досвід толерантности. Культурний прогрес. Книгодрукування. Надвислянське літературне товариство. Шкільництво. Миколай Копернік.
Филип Каллімах. Поетична творчість Григорія з Сянока і Яна з Вісліци. Миколай Рей – «батько польської літератури». Суспільна діяльність; участь у реформаційних рухах. Сатиричні епіграми з книги «Zwierzyniec». Дидактична поема «Wizerunek własny żywota człowieka poczciwego». Проповідницькі твори («Postylla»). Миколай Семп-Шажинський: «Rytmy abo wiersze polskie».
Біографія. Латиномовні твори. Переклади псалмів. «Treny» (1580). «Fraszki» (1584). Ліричні вірші.
Історичні хроніки Матея Мєховіта («Tractatus de duabus Sarmatiis»), Матея Стрийковського («Kronika Polska Litewska, Żmodzka, y wszystkiey Rusi», Мартина Бєльського («Kronika polska»).
Петро Скарга – полеміст, проповідник, агіограф. Житійне зібрання «Żywoty świętych», житія польських святих. «Kazania sejmowe». Полемічні твори «O jedności Kościoła Bożego pod jednym Pasterzem i o greckim od tej jedności odstąpieniu», «Synod brzeski».
Біографія Петра Скарги. Проповідництво. Полемічна спадщина і її вплив на українську дійсність. Агіографічні твори, їхнє місце в польській народній культурі.
Стиль бароко і епоха Бароко. Контрреформація і літературна творчість. Феномен сарматизму в польській культурі. Естетичні тенденції епохи: консептизм і маринізм.
Самуель Твардовський: поеми на міфологічні сюжети, ліричні вірші, елегії, панегірики, епітафії. Поема-хроніка «Wojna domowa». Мацей Казимєж Сарбевський – «християнський Горацій»: лірика, епіграми, панегірики, трактати з поетики. Ян Анджей Морштин: переклади Горація, Торквато Тассо, Джамбатисти Марино; оригінальна лірична поезія – збірники «Lutnia», «Kanikuła abo Psia gwiazda». Вацлав Потоцький: фрашки, поетичні сентенції, поема «Transakcja wojny chocimskiej». Ельжбета Дружбацька: релігійна епіка, віршовані романи.
«Совізжальська література»: сатирична атака на фундаментальні цінності, реалізація концепції «світу, перевернутого догори ногами», створення безособового реципієнта. Барокова драматургія.
Часові межі епохи. Стиль епохи: класицизм, сентименталізм, рококо. Саксонська династія і Станіслав Лещинський. Культурний занепад. Тижневик «Monitor». Шкільництво. Барська конфедерація 1768 р. Конституція 1791 р. Поділи Речі Посполитої.
Суспільна й релігійна діяльність. Літературний дебют – «Hymn do miłości Ojczyzny». Байки. Повісті «Mikołaja Doświadczyńskiego przypadki» та «Pan Podstoli». Поема «Monachomachia, czyli Wojna mnichów». Філософські трактати, драми, наукові праці.
Джерела сюжетів. Проблематика. Відображення просвітительських ідеалів у байках. Вплив на українську літературу.
Францішек Карпінський: вірші, пісні і балади. Автобіографія «Historia mego wieku i ludzi, z którymi żyłem». Адам Нарушевич: сатиричні вірші («Chudy literat»). Патріотичні пісні; «Pieśń Legionów Polskich we Włoszech» («Mazurek Dąbrowskiego») Юзефа Вибіцького. Народний театр (Варшава; заснований 1765 р.). Комедії Францішека Заблоцького «Sarmatyzm», «Król w Kraju Rozkoszy». Політична публіцистика Гуґо Коллонтая («Anonima listów kilka», «Prawo polityczne narodu polskiego»; 1790). Ян Потоцький «Рукопис, знайдений у Сараґосі».
Абрамович С. Д., Кеба О. В., Стахнюк Н.О. Історія польської літератури. Навчальний посібник: Цикл лекцій. – За ред. С. Д. Абрамовича. К : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. 620 с.
Мілош Чеслав. Історія польської літератури до 1939 року / Пер. з польськ. Андрій Шкраб’юк. Перемишль: Південно-східний науковий інститут, 2021. 716 с.
Borowski Andrzej. Renesans. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 2002. 378 s.
Hernas Czesław. Barok. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1980. 668 s. (і пізніші перевидання).
Klimowicz Mieczysław. Oświecenie. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 1972. 548 s. (і пізніші перевидання).
Krzyżanowski Julian. Historia literatury polskiej od Średniowiecza do XIX wieku. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1953. 611 s. (і пізніші перевидання).
Milosz Czeslaw. The History of Polish Literature. Berkeley: University of California Press, 1983. 622 р.
Sajkowski Alojzy. Barok. Warszawa: Wyd-wa szkolne i pedagogiczne, 1987. 420 s.
Ziomek Jerzy. Renesans. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1980. 556 s. (перевидання – Literatura Odrodzenia).
Пісня «Bogurodzica, dziewica».
Ґалл Анонім. Хроніка польська (переклад з лат.).
Миколай Рей. «Wizerunk własny żywota człowieka poczciwego».
Ян Кохановський «Treny».
Матей Стрийковській. «Kronika polska, litewska, żmudzka i wszystkiéj Rusi» (фрагменти).
Петро Скарга «Kazania sejmowe» (на вибір).
Петро Скарга «Żywot błogosławionego Stanisława Kostki SJ».
Вацлав Потоцький «Transakcja wojny chocimskiej» (фрагменти).
Мацей Казимєж Сарбевський. «Do rycerstwa polskiego ojczystą muzą».
Ян Анджей Морштин «Lutnia» (на вибір).
Ігнатій Красицький «Bajki i przypowieści».
Францішек Карпінський «Kiedy ranne wstają zorze».
Юзеф Вибіцький «Mazurek Dąbrowskiego».
Biblioteka literatury Polskiej w Internecie. URL: https://literat.ug.edu.pl/
Kulturalna Polska / Streszczenia i opracowania lektur. URL: http://lektury.klp.pl/
Staropolska on line. URL: http://www.staropolska.pl/
Wolne Lektury. URL: http://wolnelektury.pl