Програма курсу

Вступ. Історіографічний аспект наукового дослідження. Античні витоки літературознавчої науки (теорія наслідування - мімесіс, "Поетика" і "Риторика" Арістотеля, "Послання до Пісонів" Горація, софісти, твори Цицерона). Середні Віки й ранньомодерні часи. Поетика і риторика в колі "семи вільних наук". Мережа університетів. Поетики Юлія Скалігера, Якова Понтана, Нікола Буало. Формування академічних шкіл: міфологічної (Вільгельм і Якоб Грімм, Адальберт Кун, Фрідріх Макс Мюллер), біографічної (Шарль Огюстен Сент-Бев), культурно-історичної (Іпполіт Тен), порівняльної (Теодор Бенфей). Інтуїтивізм Анрі Берґсона; психоаналіз Зиґмунда Фройда. Методологічні пошуки ХХ-ХХІ ст. Структуралізм і постструктуралізм. Деконструктивізм (Жак Дерріда). Феміністична (Юлія Крістева, Сімона де Бовуар) й постколоніальна (Едвард Саїд) критика. Постмодернізм і літературознавство. Мультикультуралізм; рецептивна естетика.

Літературознавчі уявлення Середньовіччя і ранньомодерної доби. Трактат Георгія Хировоска «О образіх» і його руська рецепція. Гуманістична культура в Україні епохи Ренесансу. Єзуїтська «Ratio Studiorum» та її вплив на українське шкільництво. "Сім вільних наук" у братських школах, Острозькій академії, Києво-Могилянській академії. Курси поетики 1637 р., «Fons Castalius» (1685), Феофана Прокоповича, Митрофана Довгалевського, Георгія Кониського. Курси риторики Йосифа Кононовича-Горбацького, Йоаникія Ґалятовського, Феофана Прокоповича.

Літературознавство в епоху Просвітительства та Романтизму. Раціоналізм Просвітительства. Класицистична естетика. Археографічні дослідження й зацікавлення старовиною. Публікація "Слова о полку Ігоревім".Школа скептиків. Харківський університет і розвиток журналістики. Просвітнє товариство Івана Могильницького в Перемишлі. Мовні дискусії. Національно-визвольні рухи й «слов’янське відродження». Галицькі будителі; перший нарис історії української літератури Івана Вагилевича. Критичні статті Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Університетське літературознавство епохи імперій. Михайло Максимович у Київському університеті. Київська духовна академія: Степан Голубєв, Микола Петров, Федір Титов.  Кафедра руської словесности Львівського універститету: історія заснування, професори Яків Головацький, Омелян Огоновський, Олександр Колесса, Кирило Студинський. Харківський університет: Іван Рижський, Ізмаїл Срезневський, Олександр Потебня, Микола Сумцов.

Наукове товариство імені Шевченка як осередок літературознавчих досліджень: 1873-1939. Історія заснування. Реформа 1892 р. «Епоха Грушевського» (1897-1913). Видання НТШ: «Записки Наукового товариства імени Шевченка», «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури». Олександр Барвінський, Василь Щурат, Михайло Возняк. Наукова діяльність НТШ в США, Канаді, Західній Європі. «Енциклопедія українознавства».

Іван Франко - літературознавець. Методологічні засади; «Література, її завдання і найважніші ціхи». Дисертаційні праці: «Варлаам і Йоасаф, Старохристиянський духовний роман і його літературна історія», «Іван Вишенський і його твори». Літературно-критичні публікації. Коло літературознавчих зацікавлень. Історико-літературні курси.

Українське наукове товариство і семінарій Володимира Перетца. Заснування і діяльність УНТ (1907-1921). «Записки УНТ», журнал «Україна». Володимир Перетц і його наукова біографія. Організація і напрямки діяльности «Семінарію». Вихованці «Семінарію»: Варвара Адріанова-Перетц, Сергій Бугославський, Микола Ґудзій, Сергій Маслов, Олександр Назаревський, митрополит Іларіон Огієнко, Леонід Білецький, Олександр Багрій.

Всеукраїнська академія наук та її літературознавчі осередки. Заснування та устрій ВУАН. Історико-філологічний відділ, Постійна комісія для видання пам’яток мови, письменства та історії. Праці Сергія Єфремова, Агатангела Кримського. «Записки Історико-філологічного відділу ВУАН» (1919-1931). Комісія давнього українського письменства. Процес СВУ і розгром ВУАН.

Дмитро Донцов і Дмитро Чижевський. Дмитро Донцов як ідеолог націоналізму й літературний критик. «Літературно-науковий вісник» (1922-1932) і «Вістник» (1933-1939) за редакцією Дмитра Донцова. Дмитро Чижевський: біографія, філософські праці. Дослідження українського літературного бароко. «Історія української літератури: Від початків до доби реалізму» (1956). Викладацька праця. Дослідження зі славістики.

Марксистсько-ленінське літературознавство і феномен вульгарного соціологізму. Теоретичні засади: вчення про суспільно-економічні формації, про базис і надбудову, про класи і класову боротьбу. Доктрина «соціалістичного реалізму». Вульгарно-соціологічна інтерпретація літературного процесу. Володимир Коряк, Самійло Щупак, Яків Савченко.

Літературознавчі виміри діаспорних студій. Наукові центри української міжвоєнної еміграції: Український вільний університет, Український науковий інститут. Наукове товариство імені Шевченка: роки вигнання (1944-1991). Українська Вільна академія наук:  Леонід Білецький, Юрій Шевельов, Ярослав Рудницький, Олександр Оглоблин, Юрій Бойко-Блохин. Український католицький університет у Римі; літературознавчі зацікавлення науковців-василіян, «Записки Чину святого Василія Великого».

Україністика в орбіті зарубіжного літературознавства. Україністика в Краківському університеті: Богдан Лепкий, Ришард Лужний, Володимир Мокрий. Українське літературознавство у Варшавському університеті: «Варшавські українознавчі зошити», Стефан Козак. Українські аспекти діяльності Інституту російської літератури (Пушкінського Дому), Інституту слов’янознавства РАН. Варвара Адріанова-Перетц, Дмитро Лихачов, Людмила Софронова. Український науковий інститут Гарвардського університету; Григорій Грабович. Канадський інститут українських студій; програма Данила Струка з української літератури.

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка (1926-1991). Заснування; Дмитро Багалій і Євген Шабліовський як директори. Праці Єремії Айзенштока. Розгром інституту. Перебудова в Інститут літератури АН УРСР. Олександр Білецький як директор і науковець. Драма курсу історії української літератури. Ілля Стебун. Епоха Микити Шамоти. Репресії. Багатотомні видання творів письменників. Восьмитомний курс історії української літератури. Журнал "Радянське літературознавство".

Тенденції розвитку сучасного українського літературознавства. Міжнародна асоціація україністів і розширення кола наукових контактів. Оновлення методології. Відкриття «розстріляного відродження», літератури діаспори й дисидентів. Змагання кон’юнктурності й академізму. Виклик науковометричних баз. Зміни книжкового ринку й нові перспективи інформаційних мереж.

Семінарські заняття

Записки Наукового товариства імені Шевченка як джерело літературознавчої інформації

Марксистсько-ленінське літературознавство і феномен вульгарного соціологізму

Основна література

Галич О. А. Історія літературознавства : підручник / О. А. Галич. Київ: Либідь, 2013. 392 с.

Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця XIX століття) / Р. Гром’як. Тернопіль : Підручники і посібники, 1999. 224 с.

Валявко Ірина. Інтелектуальна біографія Дмитра Чижевського: Спроба наукової ретроспективи. Чижевський Дмитро. Філософські твори: У 4 т. Київ: Смолоскип, 2005. Т. 1. С. ХІ-ХХХ.

Вінценз Анджей. Дмитро Чижевський.  Чижевський Дмитро. Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури. Київ: Обереги, 2003. С. 534-543.

Гординський Ярослав. Літературна критика підсовєтської України. Львів; Київ: З друкарні НТШ, 1939. 126 с.

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. 1926-2001: Сторінки історії. Київ: Наукова думка, 2003. 589 с.

Козлик І. В. Методологічний стан сучасного українського літературознавства: деякі аспекти проблеми. Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. Киев: Логос, 2006. Вып. 8. С. 36–61.

Мишанич Олекса. Дмитро Чижевський – історик давньої української літератури. Чижевський Дмитро. Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури. Київ: Обереги, 2003. С. 7-17.

Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук: Нарис історії. Мюнхен, 1955. Ч. 1. 151 с.; 1958. Ч. 2. 210 с.

Студинський Кирило. Наукове Товариство ім. Шевченка (1873–1928). Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1929. Т. 150. С. IX‒XVIII.

Шаповал Андрій. Володимир Миколайович Перетц як вчений-українознавець, дослідник рукописної та книжкової спадщини у світлі епістолярних джерел: монографія. Київ: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2020. 596 c.

Допоміжна література

Від Наукового товариства ім. Шевченка до Українського Вільного Університету (Пряшів, Свидник, 12-15 червня 1991 р.): Матеріали. Київ та ін., 1992. 420 с.

Гром’як Роман. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття): Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. Тернопіль: Підручники & посібники, 1999. 224 с.

Михайло Ветухів: Перший президент УВАН у США. Нью-Йорк; Київ; Львів: Місіонер, 2004. 384 с.

Наєнко М. К.Історія українського літературознавства: Підруч­ник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2001. 360 с. 

Наєнко М.К. Історія українського літературознавства і критики. Київ: ТОВ ВЦ «Академія», 2010. 520 с.

Портнов Андрій. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919-1939). Харків: ХІФТ, 2008. 256 с.

Шаповал А. І. Переслідування академіка В. М. Перетца та критика його філологічної школи на початку 1930-х років (за архівними документами. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2020. Вип. 25. С. 52–68

Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті, відео-лекції, інше методичне забезпечення

 Diasporiana: Електронна бібліотека. Проєкт зі збереження інтелектуальної спадщини української діаспори. URL: http://diasporiana.org.ua (Дата звернення 09.08.2023).

Ukrainian Research Institute. Harvard University. URL:  https://huri.harvard.edu (Дата звернення 09.08.2023).

Електронна бібліотека «Україніка». URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=F&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB  (Дата звернення 09.08.2023).

Ізборник. URL: http://litopys.org.ua/ (Дата звернення 09.08.2023).

Інститут історії України. URL:  http://history.org.ua/uk  (Дата звернення 09.08.2023).

Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. URL: http://www.ilnan.gov.ua/ (Дата звернення 09.08.2023).

Наукове товариство ім. Шевченка. URL:  https://ntsh.org/  (Дата звернення 09.08.2023).

Чтиво — вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури. URL:  https://chtyvo.org.ua/  (Дата звернення 09.08.2023).