Історія української літератури Х-XVI ст.

Лекція 1. Вступна. Загальна характеристика літературного процесу Х-XVI ст.

Історія літератури в структурі літературознавчих дисциплін. Об’єкт вивчення історії літератури. Історія світової та національних літератур.

Формування та розвиток історії української літератури. Історико-літературні курси Омеляна Огоновського, Івана Франка, Сергія Єфремова, Михайла Возняка, Дмитра Чижевського. Академічні курси історії української літератури в двох (1954-1956), восьми (1967-1971) та дванадцяти томах (2013-). Сучасні дослідники: Петро Білоус, Оксана Сліпушко, Євген Джиджора, Дарина Сироїд, Світлана Шумило.

Поняття про літературний процес і принципи його структурування. Стиль, період, епоха. Жанри та система жанрів. Літературний текст.

Обсяг поняття «українська література» в Х-ХVIII ст. Самоназви українського народу та його держави: Скифія, Сарматія, Роксоланія, Русь, Рóсія, Мала Росія, Україна.

Книжні мови: грецька, церковнослов’янська («слов’яноруська»), книжна українська («руська», «проста»), латинська, польська, російська. Місія святих Кирила і Мефодія як чинник залучення слов’янських народів до візантійської цивілізації. Кирило-мефодіївські чинники виникнення середньовічної української книжності.

Епоха Середньовіччя та її періодизація. Медієвістика як інтердисциплінарна наука.

Зріле Середньовіччя (Х-ХІІ ст.). Монументальний стиль, його відношення до романського стилю. Риси монументального стилю: естетизація величного, переважний інтерес до історії, панорамність зору, етикетність, простота стилістики, лаконізм, заперечення художньої вигадки.

Пізнє Середньовіччя (XIII-XV ст.). Орнаментальний стиль, його відношення до ґотичного стилю, його джерела і художня самобутність. Риси орнаментального стилю: символізм мислення, алегоричність стилю, багатство риторики, складність образної системи.

Лекція 2. Тематична. Біблія як «великий код» літератури Середньовіччя

Склад і жанровий характер Біблії. Історія формування біблійного тексту. Поняття про біблійний канон. Канонічні й «неканонічні» («девтероканонічні») книги.

Старий Завіт. П’ятикнижжя Мойсеєве (Тора). Історичні книги, книги мудрості (поетичні), пророчі книги.

Новий Завіт. Євангелія від Матея, Марка, Луки, Іоана. Діяння святих апостолів. Апостольські послання. Феномен апостола Павла. Одкровення Іоана Богослова (Апокаліпсис).

Септуагінта. Масоретська редакція. Історія тексту Біблії та його засвоєння в Україні. Загадка кирило-мефодіївських перекладів. Острозька Біблія 1581 р. Переклади українською мовою: Пересопницьке Євангеліє, переклади Пилипа Морачевського, Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя й Івана Нечуя-Левицького, митрополита Іларіона Огієнка, о. Івана Хоменка, о. Рафаїла Турконяка.

Особливості функціонування біблійних текстів в епоху Середньовіччя. Паремії. Чотириєвангеліє (Тетраєвангеліє) та апракосне Євангеліє. Календарний порядок євангельських та апостольських читань. Псалтир; його богослужбові та навчальні функції.

Лекція 3. Оглядова. Візантійська спадщина в літературному житті України

Богослужбова поезія (гімнографія), її жанри: тропарі, кондаки, канони, стихири. Літургія, її структура, символічна мова, синтез мистецтв у чині літургії. Місце проповіді в структурі літургії. Добове коло богослужінь. Канони. Акафіст, його структура, художня мова, ритмічна модель. Акафіст до Пресвятої Богородиці.

Патристика як синтез культурних традицій греко-римської античності й християнства. Проповідництво. Іоан Золотоустий як проповідник. Аскетичні твори Єфрема Сирина, Іоана Синайського, Феодора Студита. Патерики. «Лавсаїк» Палладія Єленопольського, «Луг духовний» («Лимонар») Іоана Мосха.

Житія святих. Маріологічні твори (синаксари на свята, розповіді про чуда Пресвятої Богородиці, про богородичні ікони). Мартирії і мартирологи. Сюжети про вмч. Юрія Переможця, вмч. Димитрія Солунського, вмц. Варвару, вмц. Катерину. «Житіє прп. Антонія Єгипетського» свт. Афанасія Олександрійського і розвиток монаших житій. Святительські житія (свт. Миколая Мир-Лікійського). Збірники житій (синаксари прологи, Четьї Мінеї). Симеон Метафраст.

Хронографи. Твори Йосифа Флавія. «Церковна історія» Євсевія Памфила. «Хроніка» Іоана Малали. «Хроніка» Георгія Амартола.

«Шестодневи» й екзегетичні твори. «Шестоднев» свт. Василія Великого. «Шестоднев» Іоана, екзарха Болгарського. Палеї. Повісті про Олександра Македонського, Акира Премудрого. Апокрифічні твори. Збірник «Пчела».

Лекція 4. Інформаційна. Ораторська й учительна проза

Проповідництво як феномен церковного побуту. Жанротворчі чинники. Урочиста (епідейктична) та повчальна (дидактична) ораторська проза. Жанри «слово» і «поученіє».

«Слово о законѣ и благодати» Іларіона. Відомості про автора. Проблема жанру та часу появи твору. Композиція. Образи і мотиви.

Творчість прп. Феодосія Печерського. Біографія автора. Вплив прп. Феодора Студита. Повчання Феодосія Печерського, проблема їхньої автентичності.

«Поученіє» князя Володимира Мономаха. Біографія автора і використання в творі автобіографічних елементів. Жанр і композиція. Риторична техніка. Літературні взірці.

Климент Смолятич як письменник. Біографія, історія боротьби за митрополичий престіл. «Посланіє … Фомѣ прозвитеру» й дискусія про алегоричне тлумачення сакрального тексту.

Творчість свт. Кирила Туровського. Відомості про автора. Проповіді великоднього циклу: на Квітну неділю, Великдень, на Фомину неділю, на неділю жінок-мироносиць, про розслабленого, про сліпця, на Вознесіння, на собор св. отців Нікейського собору. Художнє багатство проповідей, використання символів і алегорій. Риторична ампліфікація.

Лекція 5. Оглядова. Проповідництво пізнього Середньовіччя

«Слово» («Моління») Данила Заточника. Дискусії про час написання. Художня мова твору. Образ автора та персонажів твору.

«Слово о погибели Рускыя земли», його залежність від літературних традицій. Час написання й історична основа твору. Образ Руської землі.

Проповіді Серапіона. Відомості про автора. Історичний контекст проповідей. Образ національної катастрофи в першій проповіді Серапіона. Розвиток творчості Серапіона в Заліссі.

Митрополит Григорій Цамблак. Основні етапи життєвого і творчого шляху. Вплив школи патріарха Євтимія Тирновського. Проповіді на церковні свята й дні пам’яті святих (Іоана Предтечі, апостолів Петра і Павла, пророка Іллі, Димитрія Солунського). Похвальні слова митрополитові Кипріану та патріархові Євтимію Тирновському. Привітальні промови папі Мартину V й отцям Констанцького собору. Житія вмч. Іоана Нового (Сучавського) й прп. Стефана Дечанського; служби цим святим.

Лекція 6. Інформаційна. «Повість временних літ»

Перші київські літописи. Гіпотеза Олексія Шахматова про перші етапи руського літописання.

Відомості про Нестора Літописця.

Вітчизняні й зарубіжні джерела літопису. Використання фольклорного матеріалу.

Концепція виникнення Київського князівства й княжої династії Рюриковичів. Образи князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого.

Хрещення Русі та його цивілізаційна місія. Осуд княжих чвар і поділу Руської землі. Структура літописного тексту.

Редакції «Повѣсти временных лѣт».

Лекція 7. Інформаційна. Руський літопис та його продовжувачі

Іпатіївське літописне зведення («Руський літопис»), його склад. Час і місце укладання. Списки.

Київський літопис. Видубицький монастир як новий центр літописання. Джерела Київського літопису. Історичні й географічні виміри сюжетів літопису. Опис протистояння Русі й Залісся, Русі й Степу. Хронологія династії Рюриковичів. Похід князя Ігоря Святославича на половців 1185 р. в Київському літописі.

Галицько-Волинський літопис. Час і обставини написання твору. Історія нащадків Романа Мстиславича в літописному сюжеті. Король Данило Галицький і князь Володимир Василькович центральні персонажі літопису. Структура літопису. Опис протистояння Русі й держави Чінгізідів. Фольклорний матеріал у літописі (легенда про євшан-зілля).

Літописання у Великому князівстві Литовському. Литовсько-руські (західноруські) літописи та їхні списки. Використання досвіду київського літописання для інтерпретації історії роду Ґедиміновичів. Українська тематика в літописах.

Лекція 8. Оглядова. Житійна література

Житія свв. Бориса і Гліба. Подієва основа сюжету. Мотиви канонізації загиблих синів Володимира Великого. «Сказаніє о Борисѣ в Глѣбѣ»: проблема авторства, особливості втілення сюжету, використання документального матеріалу. «Чтеніє о Борисѣ в Глѣбѣ» Нестора Літописця: використання агіографічних моделей, структура сюжету, богословська концепція.

«Житіє прп. Феодосія Печерського» прп. Нестора Літописця. Історичні джерела сюжету. Час і обставини канонізації героя. Біографічні елементи житія. Образ матері Феодосія. Структура сюжету. Мотиви чудес у сюжеті. Використання житійної топіки. Поняття про топос.

«Києво-Печерський патерик»: Становлення тексту: патерикові новели в «Повісті временних літ», «Житіє прп. Феодосія Печерського», листування Симона й Полікарпа.

Оповідання про заснування Успенської церкви. Його структура, місце в тексті «Києво-Печерського патерика».

Агіографічні оповідання (патерикові новели), їхні персонажі, місце творів у структурі послань Симона й Полікарпа.

Арсеніївська редакція. Перша та друга Касіянівські редакції. Роль у літературному житті ХІV-XVIII ст. Переклади українською та іншими мовами.

Лекція 9. Інформаційна. Паломницька література

Феномен паломництв у Середні віки. Маршрути паломництв. Сполучення релігійного й пізнавального чинників. Мотиви запису духовного досвіду паломника.

«Хожденіє» ігумена Даниїла. Образ автора. Історичні обставини паломництва, їхнє відображення в творі. Відомості про Русь, Візантію й Палестину доби хрестових походів.

Маршрут паломництва. Опис географії Святої Землі та її християнських пам’яток. Використання біблійних образів і мотивів.

Патріотичні інтенції. Побутові реалії в творі.

Лекція 10. Інформаційна. «Слово о полку Игоревѣ»

Проблема походження пам’ятки. Доля рукопису. Історія публікації тексту. «Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім».

Історична основа сюжету. Розповідь про Ігорів похід у Київському літописі. Особливості інтерпретації сюжету. Відображення протистояння Русі та Степу, династій Мономаховичів і Ольговичів.

Жанр твору, його відношення до феодального епосу та ораторської прози. Погляди Дмитра Лихачова на відображення в тексті рис «плачу» й «слави». Порівняння з «chanson de geste».

Система персонажів: Ігор Святославич, Всеволод Святославич, Євфросинія Ярославна, Святослав Всеволодович. Половецькі вожді (Ґзак, Кончак). Епізодичні згадки про руських князів. Овлур (Лавр).

Поетика, роль у ній фольклорних елементів. Постійні епітети; порівняння. Символічний світ «Слова о полку Ігоревім».

Дискусії про автентичність твору. Погляди «школи скептиків», Луї Леже, Андре Мазона, Олександра Зіміна, Олжаса Сулейменова, Едварда Кінана.

Лекція 11. Оглядова. Загальна характеристика епохи Ренесансу (середина XV XVI ст.)

Етимологія терміну «Ренесанс». Особливості розвитку мистецтва Ренесансу в різних європейських країнах. Генеза літератури Ренесансу; використання античних і середньовічних традицій. Характерні риси естетики Ренесансу. Міфологічні образи й мотиви в творах, посилення етнічної самобутності, широке використання народних мов.

Художній стиль Ренесансу. Повернення до ідеалів античної естетики. Секуляризаційні тенденції. Ощадливість, стриманість, нормативність. Входження української літератури в спільний культурний простір латиномовної Європи. Дискусії про український Ренесанс.

Гуманізм як історико-культурне явище. Філологічні виміри ренесансного гуманізму. Вивчення стародавніх мов (класичної латини, грецької, гебрейської), вдосконалення техніки перекладу.

Розвиток освіти. Українські студенти в Краківському, Празькому та західноєвропейських університетах. Острозька Академія. Братські школи. «Сім вільних мистецтв» («septem artes liberales») та їхнє викладання в Україні. Єзуїтські колеґії в Україні та їхній вплив на розвиток освіти.

Укладання граматик і словників. Фольклорні записи. Балада «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» в граматиці Яна Благослава (1571). Граматика Лаврентія Зизанія (1596).

Виникнення і розвиток друкарства. Перша друкована книга українського автора «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича. Краківські видання Швайпольта Фіоля: Октоїх, Часослов, Тріодь постова і квітна (1491-1492). Видання Франциска Скорини та їхнє поширення у Великому князівстві Литовському. Загадка львівської друкарні Степана Дропана. Видавнича діяльність Івана Федорова в Україні (1573-1583).

Реформаційні рухи. Виступ Мартіна Лютера й початок Реформації (1517). Діяльність Жана Кальвіна, поширення кальвінізму в Речі Посполитій та на Закарпатті. Родина Радзивилів і поширення кальвінізму в Речі Посполитій. Протестантські громади на Україні. Социніани («польські брати»); Раківська академія.

Переклади Біблії національними мовами. Переклади Франциска Скорини. Острозька Біблія (1581) перше повне видання церковнослов’янського перекладу Біблії. Переклади Василя Тяпинського, Валентина Негалевського. Пересопницьке Євангеліє. Крехівський Апостол.

Братський рух в Україні, відображення в ньому ідей Реформації. Львівське ставропігійське братство, його суспільна й культурно-освітня діяльність. Юрій Рогатинець та інші діячі Львівського братства. Братства в Рогатині, Перемишлі та ін. містах.

Криза Київської православної митрополії. Початок Контрреформації. Тридентський собор, його вплив на проповідництво, церковну освіту й публіцистику. Орден єзуїтів; участь єзуїтів у культурному житті Речі Посполитої. Єзуїтські колегії. Календарна реформа папи Григорія ХІІІ і її вплив на суспільне життя.

Лекція 12. Міжконфесійна полеміка

Зміст і проблематика міжконфесійної полеміки. Конфесійні виміри національної ідентичності. Проблема асиміляції суспільних еліт у Речі Посполитій і її обрядово-релігійні чинники.

Станіслав Оріховський. Біографія. Гасло «Gente Ruthenus Natione Polonus». Промови «Про турецьку загрозу» або «Турчики» (1543-1544). Заклик до релігійного порозуміння, поваги до українських традицій у трактаті «Хрещення русинів» (1544). Антиримська кампанія та її відображення в трактатах «Про целібат» (1547), «Розрив із Римом» (1551).

Польські імпульси міжконфесійної полеміки. О. Петро Скарга. Місце Петра Скарги в літературному й суспільному житті Речі Посполитої. Трактати «Про єдність Церкви Божої» (1577), «Берестейський собор» (1597). «Виклад віри Римської Церкви» (1586) о. Бенедикта Гербеста.

Острозький гурток полемістів. «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий» Герасима Смотрицького (1587). Жанрово-стильові особливості полемічних памфлетів. Проблематика памфлетів Герасима Смотрицького, використання в них міжнародного новелістичного матеріалу. «Апокрисис» Христофора Філалета (1597), дискусії про його авторство. Композиція, джерела використаного матеріалу.

«Пересторога». Проблема авторства. Гуманістичні тенденції змісту. Сюжет, його структура, використання історичних джерел. Стиль.

Іван Вишенський. Відомості про біографію. Літературні взірці творів Івана Вишенського. «Писаніє до всѣх обще, в Лядской землѣ живущих» та «Порада» як відображення суспільно-етичних позицій письменника. Послання до опонентів: «Писаніє к утѣкшим от православноє вѣры єпископом», «Краткословный отвѣт Петру Скарге». Діалогізація тексту в «Обличеніи діавола-міродержца». Конфлікт зі Львівським братством і його відображення в посланні до стариці Домникії. Своєрідність стилю.

Тема 13. Ренесансні поети-гуманісти

Юрій Дрогобич. Біографія. Вірш-посвята папі Сіксту IV. Ідеальний образ освіченого ієрарха. Гуманістична декларація перспектив науки й літератури.

Павло Русин з Кросна перший гуманістичний поет. Біографія. Збірка «Пісні Павла Русина з Кросна» (1509). Антична образність. Автобіографічні мотиви. Жанрова природа віршів; строфічна будова.

«Роксоланія» Севастяна Кльоновича (1584) як поема-ідилія. Відомості про автора. Сюжет і композиція поеми. Форми поетичної інтерпретації природи, історії, народних звичаїв України. Багатство метафоричної та символічної образності.

Вірші Герасима Смотрицького з «Острозької Біблії» (1581): «На герб князів Острозьких», «До читателя». Засоби творення образу героя. Геральдичні образи і мотиви. Місце Герасима Смотрицького в Острозькому вченому гуртку.

Андрій Римша. Відомості про автора. «Хронологія» (1581). Геральдичні вірші.

«Просфонима» (1591). Історія появи. Зв’язок зі шкільним побутом. Адресат віршів. Композиція, драматургічні елементи в ній.

Віршовий полемічний комплекс 80-х –– початку 90-х років XVI ст. «Скарга нищих до Бога», вірші з Києво-Михайлівського та Загоровського збірників, їхня генеза. Проблематика віршів.

Семінар 1. Груповий, синхронний. Біблія як «великий код» літератури Середньовіччя.

Мова Біблії та її переклади церковнослов’янською (Кирило-Мефодіївський, Острозька Біблія, Єлизаветинська Біблія) та українською (Куліша, Пулюя, Нечуя-Левиицькоґо; Огієнка; Хоменка; Турконяка) мовами.

Старий Завіт, його сюжетика, структура. Паремії, їхнє місце в середньовічному ритуалі.

Новий Завіт, історія формування. «Тетраєвангеліє» і «Апракос». Поділ на зачала; функціональна роль євангельських читань. Сюжетні розповіді та притчі. Апостол. Форми звернення до новозавітнього тексту: цитування, алюзії, епіграфи, посилання. Маргінальні посилання. Поняття інтертекстуальності.

Семінар 2. Груповий, синхронний. Сюжети і образи «Повѣсти временных лѣт»

Сучасні уявлення про історію написання «Повѣсти временных лѣт». Роль прп. Нестора Літописця в написанні твору.

Джерела сюжетів та механізми їхньої інтерпретації. Легенди та перекази, використані літописцями. Стосунки Русі й Візантії в концепції літописця. Походження руського народу та його державності. Поляни та інші руські племена. Київ як центр державотворчих процесів. Довколишній світ очима літописця (Русь і Степ, Русь і західні сусіди).

Церковний складник сюжетів. Хрещення Русі та його етапи. Загадка «Аскольдового хрещення». Сюжет про Кирила і Мефодія. Володимир Великий і запровадження християнства. Перебіг навернення народів Київської держави і формування церковної адміністрації.

Династія Рюриковичів у літописі. Норманська легенда. Опис князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава та їхніх нащадків.

Бунтівники й антагоністи київських князів. Ярополк, Святополк Окаянний. Мученицька смерть Бориса і Гліба як перестрога державотворчій верстві. Розбрат Ярославичів. Осліплення Василька Теребовлянського.

Духовна альтернатива розбратові. Києво-Печерський монастир, його засновники Антоній і Феодосій.

Семінар 3. Груповий, синхронний. Творчість Івана Вишенського

Суспільно-культурний контекст творчості Івана Вишенського.

Відомості про життєвий шлях Івана Вишенського. Походження, стосунки з Острозьким гуртком. Перебування на Афоні. Подорож в Україну і конфлікт зі Львівським братством.

Рання творчість Івана Вишенського. “Посланіє до всіх обще, в Лядской землі живущих”.

Берестейська унія в творах Івана Вишенського. “Послання до єпископів”. Поетика.

Діалог у творчості Івана Вишенського. “Обличеніє диявола миродержця”.

Посиланная на інформаційні ресурси в Інтернеті, відео-лекції, інше методичне забезпечення

Diasporiana: Електронна бібліотека. Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української діаспори. [Електронний ресурс]. URL: http://diasporiana.org.ua (Дата звернення 09.08.2023).

Електронна бібліотека "Україніка". [Електронний ресурс]. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=F&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB (Дата звернення 09.08.2023).

Ізборник: [Електронний ресурс]. URL: http://litopys.org.ua/ (Дата звернення 09.08.2023).

Інститут історії України [Електронний ресурс]. URL: http://history.org.ua/uk (Дата звернення 09.08.2023).

Чтиво — вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури: [Електронний ресурс]. URL: https://chtyvo.org.ua/ (Дата звернення 09.08.2023).